У рубриці Bla Bla Bar відомі люди розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник — готельєр і виконавчий директор готелю BURSA Hotel Kyiv Василь Гроголь.

Про відносини з алкоголем

Я люблю випити. Алкоголь — це штука, після якої в моїй голові все структурується. Кожен день у мене дуже багато думок, і часто саме алкоголь допомагає зрозуміти, на якій ідеї варто зосередитися прямо зараз.

Моїм першим алкоголем була горілочка "Зелена марка" в Москві. Я довго був у тусовці московських скейтерів, і всі ми пили горілочку з апельсиновим соком. Це була наша класика. Взагалі моя кар'єра починалася саме в барі. Я працював барбеком у різних країнах, тому мені близька алкогольна тема.

Алкоголь — це такий акт, який зближує людей.

Я випиваю келих вина або коктейль кожного дня. Люблю випити не тільки в компанії, але і на самоті. У мене буває два яскравих настрої для алкоголю. Перший настрій — це go with the flow, коли ти зробив усі справи, вже ні про що не думаєш і просто свінгуєш до різних закладів. І другий настрій, якщо працюю допізна і багато сиджу за комп'ютером, то випиваю келих вина, щоб трохи розслабитися і закінчити роботу.

Про улюблений алкоголь

Мій найулюбленіший алкоголь — просеко. Це дуже демократичний і стриманий напій. Я готовий пити його в будь-який час дня і ночі. Ще мій тато любить просеко, і я вірю в якусь спадкоємність.

На відкритті готелю Bursa у нас було дуже багато просеко, воно просто лилося рікою. Мені це дико сподобалося, такий Gatsby style.

Люблю білі сухі вина Muni Bianco і Flora. Їх можна купити тільки у мого хорошого друга Роми із Frank Wines. Від їхнього смаку просто зносить голову.

Чистим п'ю тільки коньяк. Раніше у мене був безглуздий стереотип, що коньяк це дорого і несмачно. А потім на одній із вечірок у Москві, де віскі був за 150 рублів, а коньяк усього за 50 — я його розкуштував! Пізніше відкрив для себе всю палітру смаків коньяку: солоденькі, кисленькі, різні.

Люблю коктейлі, але мені не подобається слово "міксологія". Мені подобаються прості коктейлі з мінімальним набором комбінацій, наприклад, коктейль Gimlet.

Якщо і п'ю пиво, то тільки азіатські лагери або чеські пілснери. Найбільше люблю китайське пиво Tsingtao, тайське Tiger і японське Asahi. Це шалено смачне пиво з красивими, мінімалістичним етикетками.

Не люблю слово "крафт", тому що не можна називати крафтовим пивом продукти великих корпорацій. Зрозуміло, що є IPA і Stout, але це ніякий не крафт, якщо воно в пляшках. Ось в мене є друг у Нью-Йорку, який варить пиво прямо у своїй кімнаті — ось це справжній крафт.

Про похмілля

У мене ніколи не буває похмілля від декількох келихів вина або коктейлів. А якщо ти вже вирішив пити та веселитися, то повинен розуміти, що похмілля — це обов'язкова частина цієї гри. Якщо вирішив прям сильно напитися, то знай, що півдня тобі буде так собі. І не треба сподіватися, що похмілля пройде раніше.

Замість того, щоб намагатися працювати з похмілля і гробити себе — краще полежати, погуляти або піти і купити щось корисне. Минулими вихідними я з похмілля пофарбував двері у своєму офісі.

У кожного з нас знайдуться всякі історії про алкоголь. Коли випиваєш, стаєш більш розкутим. Я люблю завалитися в лобі якогось готелю, поговорити з персоналом, запитати як у них справи, випити на барі і повалятися на дивані, наприклад, в Hilton.

Коли я був студентом у Швейцарії, я жив у невеликому містечку. Єдиний бар нашого села знаходився в долині, а наш будинок стояв на горі. Ми часто користувалися цілодобовим фунікулером, тому що тусувалися до ранку. Якось я п'яний прийшов на фунікулер посеред ночі, зайшов у кабінку, приліг на сидушку, а вона виявилася з підігрівом. Я заснув і багато годин поспіль їздив на фунікулері по колу. Прокинувся тільки о дев'ятій ранку. Мій телефон як і раніше лежав у мене на грудях. Пощастило, що він нікуди не провалився.

Про улюблені заклади в Києві

Моє найулюбленіше місце в Києві — це міське кафе "ЗигЗаг". Там класно і поснідати, і пообідати, і випити. У "ЗигЗагу" така атмосфера, що мені завжди хочеться туди когось запросити. Іноді мені здається, що це місце — одна з причин, чому я взагалі переїхав до Києва.

Наш бар 1818, як би це не звучало. Мені щиро подобаються всі коктейлі у нашому барі! Вони всі дуже прості та смачні. Коли вальсую по закладах, люблю ненадовго зайти в "Косатку", там завжди можна зустріти хороших знайомих.

Поруч з нею ще "Чорний капітан" — гарне, чітке і не претензійне місце. Там можна класно просвінгувати, випити стоячи і піти далі. До речі, я люблю пити і їсти тільки стоячи.

Мені дуже подобається просеко у "В'єтнамському привіті" на Бессарабці. Люблю атмосферу ринку. Зайти на ринок і бахнути просеко — просто обожнюю. Звідти класно зайти в Mimosa Brooklyn Pizza, щоб бахнути лікер "Чинар" і запити його еспресо.

Про місця сили в місті

Зараз я багато працюю і в мене мало вільного часу, щоб гуляти. Але є місця, де мені завжди добре. Одне з таких місць — це ВДНГ. Люблю зайти не з головного входу, а через ресторан "Прага". Мені подобається п'ятачок біля 13-го павільйону. Звідти я йду в ліс.

Обожнюю ходити в гості до мого друга Марка [Вілкінса, співзасновника галереї The Naked Room, — БЖ]. Він швейцарець, живе на Рейтарській і влаштовує особливі домашні вечірки для своїх. Люблю готувати вечерю і пити вино з друзями.

І, звісно, я люблю трикутник між Львівською площею, Софійською площею і вулицею Богдана Хмельницького. Там добре настільки, що мене взагалі не тягне на природу. Я люблю бути в місті.

Я живу в Києві більш як два роки і дуже люблю це місто. Це не тільки через бізнес. Тут я пережив внутрішнє становлення, знайшов розуміння того, чим хочу займатися в житті, познайомився з класними людьми та зустрів своє кохання.

Фото: надані героєм матеріалу