Влад Фісун: Києву не вистачає великої спортивно-музичної події

Влад Фісун – діджей, журналіст, ведучий на радіо «Аристократи». Ми попросили його поміркувати про новий концертний сезон у Києві. Чи справді місто стає цікавим світовим виконавцям і чи варто чекати хороших новин у майбутньому.

Повну версію статті з коментарями інших музичних експертів читайте за посиланням.

Подієвих майданчиків стає більше – значить більше публіки, яка хоче й здатна оплачувати не тільки місячний раціон, шмотки та комуналку.

У цілому, в музичній сфері спостерігається безумовне «покращення». Багато концертних гуртів за останні літній і зимовий сезони побачили потенціал публіки і тепер будуть щосили атакувати – і в масштабах Києва, і, сподіваюся, всієї країни.

Якщо говорити про концертні локації в Києві, то до «Платформи», що заманила на рівне місце (точніше, на заводські руїни), приєднується ВДНГ, який активно провів зиму, SkyMall, готовий не тільки отоварювати, але й веселити два величезних спальних масиви, і «Олімпійський».

Також щосили дружать між собою концертні клуби. І, звісно, вражає те, що солд-аут на артиста може бути і в понеділок.

Але Києву явно не вистачає великої та видовищної спортивно-музичної події. А ще хочеться, щоб події в зоні Труханового острова проходили цивілізованіше та видавлювали культурний шар генделів.

Повертаються великі привози – Prodigy, Muse, RHCP. Але це снаряди в ту ж воронку, «вєрняки». І добре, значить, пізніше можна чекати й чогось більш ризикового, такого, чого ще поки тут не було.

Правда, про великі фестивалі в рамках міста чутно тільки зі Львова та з Кам'янця-Подільського. Але поки зовсім нічого не чути про Харків, Дніпропетровськ (здається, Best City ще не заявляв про себе), Одесу («ДжазКоктебель», що переїхав у Затоку, для одеситів фестивалем по суті не став, вони туди не особливо їздять). Я говорю про заходи, які змушують людей сісти в потяг і приїхати в інше місто.

Ghostpoet у Києві​

В цілому, сподіваюся, цей рік ми проведемо без великих концертних і фестивальних влетів. Звичайно, добре, що подієвих майданчиків стає більше – значить більше публіки, яка хоче і здатна оплачувати не тільки місячний раціон, шмотки та комуналку.

Інтерес до прогресивної української музики буде рости до певного моменту – йому не перекрити ні артистів каналу М1, ні нафталінного жанру – та й не треба. Нехай всі будуть щасливі в міру витіюватості звивин і ходять подивитися, що у сусідніх світів за парканом заради інтересу.