Як збирати тривожну валізу і надавати медичну допомогу: 7 каналів з корисною інформацією у надзвичайних ситуаціях

Розповідаємо про онлайн-сервіси з інформацією про укриття, пункти евакуації, дії під час НС та необхідний вміст аптечок та «тривожних» рюкзаків на випадок небезпечних ситуацій.

Чат-бот про надання домедичної допомоги “Джгут 2.0”

У цьому чат-боті зібрана інформація про те, як надавати першу допомогу в екстрених ситуаціях, що загрожують життю.

Чат-бот функціонує у двох режимах: перший — для людей, які не проходили спеціальне навчання з першої допомоги; другий — для тих, хто має знання та отримав навички на відповідних тренінгах. У першому режимі бот надає прості інструкції, які не потребують особливих навичок. Другий створений для тих, хто хоче актуалізувати або перевірити свої знання з першої допомоги.

“Джгут 2.0” містить інформацію про допомогу при травмі, втраті свідомості, епілептичному нападі, підозрі на інсульт, кровотечі тощо.

Ботом можна скористатися в Telegram, Viber, Facebook Messenger.

Telegram-бот “Готовий до всього”

Telegram-бот «Готовий до всього» містить інформацію щодо підготовки до надзвичайних ситуацій, а також поради про дії в небезпечних умовах.

У боті є розділи про те, як як діяти цивільним під час війни, що варто знати тим, хто планує брати участь в обороні країни чи населеного пункту, що означатимуть сигнали в небезпечних ситуаціях, де шукати фактологічно коректну інформацію та як її перевіряти, а також що підготувати та купити на випадок НС.

Інформація в боті зібрана на базі, зокрема, пам’ятки для сім’ї “Як діяти у кризовій ситуації” від Волонтерської групи #миготові, брошури «У разі надзвичайної ситуації або війни» від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, порадника для цивільного населення “Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій” та декількох матеріалів з українських ЗМІ.

Пам’ятка для населення від КМДА

Влада Києва розробила короткі інструкції для громадян про те, як діяти у разі надзвичайної ситуації та отримання сигналу системи оповіщення.

У пам'ятці є порядок дій для цивільного населення та окремо для закладів освіти.

Для цивільного населення описаний алгоритм дій у разі загрози, інформація про те, яким має бути вміст рюкзака тривоги та аптечки. Також на брошурі можна відсканувати QR-коди з інформацією про види захисних споруд, правила поведінки в умовах військового нападу, дії під час обстрілу, вибухах або руйнуванні будинку і таке інше.

Такі надруковані листівки розповсюджуватимуть серед містян, а за посиланням можна переглянути електронну версію.

Інтерактивна мапа укриттів

Мапу укриттів Києва нещодавно оновили: станом на лютий 2022 року вона містила низку застарілих даних, адже їх вносили від початку 2014-го.

На мапі зібрані сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору, які можуть бути тимчасово використані для укриття населення. За необхідності керівники організацій та власники зазначених споруд мають забезпечити вільний доступ для укриття.

Інтерактивна мапа пунктів евакуації

Збірні пункти евакуації Києва введуть в дію у випадку оголошення евакуації населення всього міста або окремих районів через загрозу виникнення або безпосереднє виникнення надзвичайних ситуацій.

Facebook-спільнота “Громадський контроль укриттів та бомбосховищ”

Спільнота є ініціативою українських волонтерів зі всієї країни. Тут діляться інформацією про стан бомбосховищ в різних містах, публікують їхні фото тощо.

Волонтери самостійно перевіряють укриття в місті згідно з відповідною мапою, роблять фото або знімають відео, шукають відповідальну особу та запитують її, де знаходяться ключі та як людям потрапити в укриття під час тривоги.

Станом на 22 лютого 2022 року до спільноти долучилося понад 800 осіб.

Сайт Kordon.io

Це проєкт київських IT-фахівців, який являє собою сервіс з автоматичним моніторингом активності армії РФ біля українських кордонів.

На сайті Kordon.io функціонує інтерактивна мапа з клікабельними позначками геолокації розміщення військ. За кліком відкриваються супутникові знімки, отримані від європейських операторів. Ці знімки аналізуються, а далі на карту наносяться позначки про скупчення військової техніки, позиції військ РФ та динаміку.

Хоча наразі сервіс функціонує в тестовому режимі, команда продовжує працювати над отриманням більш якісних знімків, покращенням інтерфейсу та залученням аналітиків і модераторів для кращого аналізу даних.

Також айтівці створили Twitter-акаунт, в якому пишуть про нові виявлення та інші дані.

Фото: Mert Kahveci / Unsplash