Самогон, норвежці та чорнила каракатиці: як пройшов День деруна в Коростені
День деруна – гастрономічний фестиваль у місті Коростень, що на Житомирщині, своєрідне місцеве свято врожаю. У 2019 проводився вже одинадцятий раз.
Ми теж побували на святі та розповімо, що йому вдалося, а що – не дуже.
Святкування проходить у великому парку Островського, на території парку стоять лотки з їжею, а на перекритій частині центральної вулиці – сувеніри, вироби, вишиванки, мед, сири і ковбаси. Їх на фестиваль привозять фермери, які гастролюють всіма фестивалями країни. А ось деруни готують самі коростенці.
Для них це святковий день: вже зранку всі ошатні, нафарбовані, часто у вишиванках і віночках.
Лотки явно змагаються в оформленні: хтось робить фотозони, у когось на тлі ціла інсталяція хати-мазанки. Цьогоріч за знімок у фотозоні беруть 5 гривень, раніше це було безкоштовно.
Офіційно День деруна починається о 12:00 промовою мера і святковим концертом: народні колективи, діти у вишиванках, пісні й танці. Але люди їдуть сюди не на концерт, а поїсти, тому до відкриття шикуються чималі черги біля кожного лотка.
Частування можна умовно розділити на 4 категорії: деруни звичайні домашні, деруни звичайні, які готують при тобі (вони смачніші), деруни незвичайні (зі шпинатом, лососем або чорнилом каракатиці) та екзотика. Наприклад, лангустини на грилі, фарширований короп або страви від іноземців. Традиційно свій лоток з пирогами на Дні деруна ставлять поляки, цього разу приїхали навіть норвежці: пригощали національною стравою кумла, картопляними галушками, звареними в густому пряному м'ясному бульйоні. Вірніше, норвежці хотіли ними пригощати, але коростенці вмовили їх брати за страву хоча б 20 гривень: «У нас безкоштовно не прийнято!» Середня ціна за порцію дерунів, до речі, 30 гривень.
Фестиваль без алкоголю – не фестиваль. На Дні деруна майже кожен лоток виставляє свої власні наливки або просто самогон. Деякі просто підфарбовують горілку, але дегустація найчастіше безкоштовна, є можливість вибрати дійсно смачні домашні наливки й не пити сурогат.
Приблизно о першій годині дня очікування дерунів у черзі займало 30-40 хвилин. Ще одна проблема – відсутність вільних столиків. Коростенці придумали ще одну фінансову ноу-хау: здавати столики в оренду, 50 гривень за 2 години. Тому компанії, які витратили кровні гроші, неохоче ділилися з іншими місцем за столом, навіть якщо воно було. Хтось влаштовував пікнік прямо посеред парку, хтось їв довгоочікувані деруни у висячому положенні.
Багато людей, які приїхали до 12, о 14 вже їхали втомленими та розчарованими: через натовпи, черги, відсутність місць і нездійсненні очікування – врешті-решт, після 40 хвилин у черзі ти отримуєш порцію звичайних картопляних дерунів. Нехай і з чорнилом каракатиці.
З огляду на те, що фестиваль не справляється з кількістю відвідувачів, отримати задоволення від провінційного святкового флеру в натовпі серед диму й тисняви – дійсно складно. Можливо, розчарувавшись, кияни не поїдуть більше на наступний фестиваль і він знову стане тихим, затишним, розміреним, як був раніше.
Але, щоб не ризикувати, наступного разу краще просто приїхати о 9 і погуляти в парку рівно до відкриття фестивалю, щоб отримати море задоволення і наїстися дерунів без черг.
Добиратися до Коростеня найкраще на електричці (70 грн швидкісна і 25 звичайна), BlaBlaCar (від 90 до 150 грн), автобусі, який стартує зі станції метро «Святошин» (110 грн) або Uber Shuttle (100 грн), звідти ж. Вхід на фестиваль вільний.
Фото: Анна Мироненко
