26 січня в Києві почали розбирати внутрішні елементи пам’ятки архітектури місцевого значення — будинку на Андріївському узвозі, 13-Б.
Про це повідомила Олена Лізвінська у Facebook.
Садибу вважають найстарішою будівлею на вулиці — її побудували в 1846 році. Ще донедавна там працювало кафе «Під липою», відоме багатьом киянам. Минулого року заклад закрили, а орендарів виселили — у КМДА тоді пояснили це «аварійним станом» споруди.
Напередодні Нового року Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив проєкт «реставрації», який передбачає демонтаж усіх внутрішніх перекриттів і даху. Фактично від 180-річної будівлі мали б залишитися лише зовнішні стіни, натомість усередині планують облаштувати open space з використанням сучасних матеріалів.
Активісти наголошують, що такі дії суперечать законодавству про охорону культурної спадщини. Вони посилаються на статтю 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яка забороняє змінювати або демонтувати пам’ятки та їхні елементи, а також на принцип зворотності реставраційних втручань, закріплений у Венеційській хартії.
Після початку демонтажу активіст Дмитро Перов зареєстрував петицію на сайті Київради з вимогою зупинити роботи та зобов’язати орендарів розробити новий проєкт реставрації, який винесуть на громадське обговорення. Петицію можна підписати на сайті Київради й у застосунку «Київ Цифровий».
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заперечили ймовірну забудову. Там заявили, що будівля залишається пам’яткою архітектури місцевого значення і перебуває на балансі КП «Київський науково-методичний центр». Також у ДОКС заперечують інформацію про руйнування і можливу забудову ділянки, зазначаючи, що земля не передавалася в приватну власність, а на об’єкті проводять лише інженерно-конструкторські дослідження та прибирання сміття без виконання будівельних робіт.
Водночас Дмитро Перов стверджує, що внаслідок цих «досліджень» історичні інтер’єри будівлі вже знищені та частково вивезені, а частину конструкцій склали в мішках на території садиби.
Архітектор-реставратор ДІАЗ «Київ стародавній» Анатоль Ізотов заперечує інформацію активіста. Він заявив, що разом із попереднім директором заповідника Романом Маленковим оглянув будівлю. За його словами, під час виїзду жодних ознак активних будівельних робіт зафіксовано не було — дах і стіни залишаються цілими.
Ізотов пояснює, що демонтовані в інтер’єрах матеріали — пінопласт, гіпсокартон і скловата — є пізнішими нашаруваннями пострадянського періоду, які шкодили пам’ятці, особливо з огляду на її дерев’яну конструкцію. За рекомендацією хіміка-технолога Ольги Тихонової, ці матеріали прибрали, щоб дати дерев’яним елементам «дихати» та підготувати будівлю до повноцінної реставрації.
«Подібні обшивки призводять до утворення плісняви, грибків і поступового руйнування пам’ятки. Їхній демонтаж — це не знищення, а усунення факторів деградації», — пояснив реставратор.
За словами Ізотова, проєкт реставрації передбачає також зняття фасадної пінопластової обшивки з подальшим відновленням історичної цегли. Демонтовані матеріали, які тимчасово зберігаються в підвалі, мають вивезти, що й могло спричинити появу техніки біля будинку.
