Українська дизайнерка Анна Попова, яка навчається в лондонському коледжі мистецтва і дизайну Central Saint Martins, присвятила свою випускну колекцію історії затопленої Бакоти та українській культурній спадщині. Про це пише ASTHETIK.
Ідея з’явилася після розмови дизайнерки з бабусею, яка колись жила в Бакоті — селі, затопленому під час будівництва Дністровської ГЕС. Мешканців змушували розбирати власні домівки до приходу води.
«Найтяжче було руйнувати сад і дерева, бо саме в них було їхнє життя», — переказує дизайнерка один зі спогадів, який став емоційною основою роботи.
До цього Попова переважно шукала натхнення в західному мистецтві. Згодом вона зрозуміла, що майже не зверталася до української культури.
«Я думала, що в Україні недостатньо художників, щоб повністю зануритися в їхню творчість. Я дуже помилялася», — каже вона.
На формування колекції вплинуло й стажування дизайнерки у карпатського виробника вовняних виробів «Ґушка», де вона познайомилася з традиційними техніками ткацтва та валяння вовни.
Колекція складається з п’яти образів. Серед джерел натхнення — скіфські кам’яні баби, Трипільська культура, печерний монастир у Бакоті, творчість Марії Примаченко та образ козака Мамая.
Частину деталей Попова виготовляла вручну: працювала з керамікою, технікою деворе, природними барвниками і трафаретним друком.
Один із образів, присвячений птаху, став для неї символом свободи й надії.
«Я хотіла показати, що біль — це не все, що у нас є», — пояснює дизайнерка.
За словами Попової, робота над колекцією була для неї способом глибше зрозуміти власне походження на тлі війни та спроб Росії стерти українську ідентичність.
«Я хотіла, щоб початок мого шляху ґрунтувався на тому, хто я і звідки я родом. Було важливо дізнатися більше не лише про Україну, а й про себе», — підсумувала вона.
