У Хотинській фортеці в Чернівецькій області обвалилася верхня частина стіни. Її руйнування почалося ще у квітні, а остаточний обвал стався після того, як верхні зубці муру залишилися без опори. Про це повідомила директорка Хотинського державного історико-архітектурного заповідника Єлизавета Буйновська «Суспільному».
Перший великий обвал стався 17 квітня. Після цього стіну обстежили кілька комісій за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів.
Вони встановили, що відновити пошкоджену ділянку буде технічно складно. Вона розташована на стрімкому схилі каньйону, де неможливо застосувати звичайні будівельні конструкції.
За словами Буйновської, після весняного обвалу частина зубців муру залишилася без опори, тому їхнє подальше руйнування було прогнозованим. Водночас провести аварійне укріплення без відповідної проєктної документації не могли.
«Це пам’ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи», — пояснила директорка.
Odpadły jeszcze kolejne fragmenty. pic.twitter.com/YRaSEZlv9U
— Aryo (@AryoSomeGumul) August 11, 2026
Хотинська фортеця — середньовічна оборонна споруда на скелястому мисі біля Дністра. Її збудували на місці укріплень, що існували тут ще у X–XI століттях. У XV–XVI століттях фортеця була резиденцією молдавських господарів. З 2010 року вона має статус державного історико-архітектурного заповідника та є пам’яткою культурної спадщини.
Тепер у фортеці проводять передпроєктні дослідження. Фахівці вже виконали 3D-сканування споруди та георадарне обстеження території. Воно має допомогти визначити особливості ґрунтів і можливі підземні порожнини, які можуть впливати на стан фортеці.
Проєкт реставрації охоплюватиме всю пошкоджену сторону фортеці. Остаточну вартість робіт визначать після завершення проєктування.
На розробку двох науково-проєктних документацій Міністерство культури вже виділило близько 3 мільйонів гривень. Самі реставраційні роботи планують розпочати після завершення всіх досліджень та погодження проєкту. Для їхнього фінансування заповідник також хоче залучити міжнародних донорів і меценатів.
Окремо фахівці планують вирішити проблему водовідведення на території фортеці. За словами Буйновської, історично тут існувала дренажна система, але згодом її засипали під час перебудов. Через це вода після опадів може накопичуватися біля окремих ділянок і додатково впливати на стан мурів.
