Українські художники Микола Рідний та Катерина Лисовенко представили нові роботи на 16-й європейській бієнале сучасного мистецтва Manifesta, що цього року відбувається у німецькому Рурському регіоні. Обидва проєкти працюють із темами насильства, міграції, війни та досвіду людей, які були змушені залишити свої домівки, пише «Естет».
Manifesta 16 Ruhr проходить у Дуйсбурзі, Ессені, Гельзенкірхені та Бохумі до 4 жовтня. Її концепція отримала назву «Це не церква» — цього року бієнале відмовилася від традиційних виставкових просторів і розмістила основну програму у 12 колишніх церковних будівлях.
Організатори розглядають їх як потенційні громадські простори для зустрічей, культурних подій та взаємодії місцевих спільнот.
Однією з робіт бієнале стала двоканальна відеоінсталяція Миколи Рідного «Поки ти не зникнеш» («Until You Disappear»). Її створили на замовлення Manifesta 16 Ruhr у співпраці з Neuer Berliner Kunstverein та Kontakt Collection у Відні. Робота представлена у церкві St. Anna в Бохумі.
Рідний надихався кадрами радянського фільму «До першої крові», знятого в Криму 1989 року. У ньому діти в літньому таборі грають у військово-патріотичну гру: учасники діляться на «синіх» і «зелених», а після втрати погонів стають «убитими».
Художник відтворює подібні ігри вже за участю дорослих українських біженців та мігрантів. Через це робота показує, як насильство може зберігатися у вигляді ритуалізованої та ігрової поведінки навіть після дитинства.
Рідний пов’язує назву роботи з нинішньою війною та циклом насильства, в якому повне знищення противника починає сприйматися як єдиний вихід.
Інша українська учасниця Manifesta — Катерина Лисовенко. Для бієнале вона створила масштабне полотно «Хвилі міграції» («Migrating Waves») розміром 210 на 800 сантиметрів. Роботу також експонують у St. Anna в Бохумі.
Після початку повномасштабного вторгнення Лисовенко виїхала з Києва до Відня. У своїй практиці вона досліджує досвід мігрантів і біженців, а також становище людей, яких суспільство маргіналізує або дегуманізує.
«Хвилі міграції» Manifesta описує як заклик до універсальних прав людини, зокрема права на міграцію та притулок, приватність і людську гідність.
Цьогорічна Manifesta також стане останньою під керівництвом її засновниці Гедвіґ Файєн. Вона залишить посаду 5 жовтня після більш ніж 30 років роботи з бієнале.
Надалі організацію очолюватимуть Емілія ван Лінден як генеральна директорка та кураторка Кетрін Ніколс як художня директорка. Вони працюватимуть над наступною, 17-ю Manifesta, яка відбудеться у 2028 році в португальській Коїмбрі.
