Свині в космосі повертаються

«Свині в космосі» - це серія вечірок, які можна об'єднати в серію хіба що завдяки їхній ірраціональності. Перша сталася у 2004 році, тож дійство вже легендарне. Після тривалої перерви «Свині в космосі» знову вриваються до Києва – цього разу на не менш ірраціональну Парусель в Closer.

Ми не змогли пройти повз такої події і вирішили розповісти про неї трохи докладніше. Крім того, думаємо продовжити серію історіями про інші цікаві вечірки.

З чого все почалося

У 2004-му учень Влада Фісуна, тоді головреда «Афіші», ді-джей DJ Pablo Honey разом зі своїм другом DJ Domanci захотів зробити дивну вечірку. При цьому дивним мало бути все - місце, музика, публіка. Так і вийшло - знайшли трохи незрозумілий клуб «Прайм», грали хто на що гаразд - свіжий фанкі брейкс, просто брейкс і непростий прогресив, а гості приходили в чудернацьких костюмах.

Концепції як такої спочатку і не було, але була ідея дати людям можливість веселитися без обмежень.

Щоб трохи прояснити, що ж саме відбувалося на цих вечірках, ми вирішили запитати у винуватців. Тим більше, у п'ятницю на Паруселі буде повторено склад вечірки в «Хлібі»,що запам'яталася найбільше і де грали Влад Фісун, Боб Rovski, Богдан Krazia і Руслан Руль.

Влад: У 2004-му я був головним редактором «Афіші» і про всі події був зобов'язаний знати. Пам'ятаю, що тоді в Києві точно не було такого поняття, як DIY-вечірки. Або майже не було, тому що трансери, які влаштовували щось на Трухановому острові, були вигнані звідусіль. Туди можна було потрапити тільки за паролями і явками.

Хоча дістати саундсистему і щось зробити було цілком під силу. Іноді форум Radarr влаштовував вечірки, для яких знімав приватні будинки. Але це зовсім вже для «своїх». А роком пізніше ми зробили «Бомж-паті», але це трохи інша історія.

У Києві тоді піднімало голову техно в Cinema, прогресив жив у Sound Planet, а електроклеш і щось схоже - в «Кайфі». Мейнстрім був у «Чайковському», а ми відчували, що хочемо веселощів іншого штибу. Ось і влаштували самі собі.

Назву запропонував директор одного великого івент-агентства. Вона не прив'язувалася до «Маппет-шоу», яке ми всі, думаю, любимо. Це був радше якийсь маркер недбалості та вседозволеності. Ідеологію ніхто прямо ось так не брав і не прописував у маніфест.

Боб: Я про це взагалі нічого не знаю. Насправді, в усьому винен Влад. Коли він вперше запропонував грати на Свинях, здається, в «Хлібі», у мене стався легкий ступор аналітичного апарату. «Які до біса Свині в Космосі? Хто ті люди, які могли б піти на вечірку з такою назвою?» Тому, мабуть, сенс саме в обнуленні особистих очікувань.

Богдан: У часи перших Свиней я заглядав до Києва набігами. В один з таких запланованих візитів мій друг Паша (DJ Pablo Honey) сказав, що організовує з хлопцями такий захід і запропонував пограти. Довелося пакувати валізу з пластинками. В результаті я став кимось на кшталт резидента проекту, а також сприяв його експорту до Львова.

Як це було

Склад діджеїв від вечірки до вечірки дещо змінювався. Всього було 7 чи 8 паті - у Києві та у Львові. Коли були останні «Свині в космосі», точно ніхто не пам'ятає. Але вже надто давно.

Богдан: Анонсували захід серед знайомих, ті - серед своїх. На перших вечірках ніякого дрес-коду не було. Але кілька знайомих вирядились у щось подібне на костюми космічної тематики, що надалі стало традицією. Традиція ця вельми бажана, але не маст. В шию, звісно, ніхто нікого за відсутність костюма не виганяв і не виганяє - нам все ж важливіші люди. А вони різні - від студентів до бізнесменів. Головне, щоб у всіх, хто приходить, було трохи космосу в душі, або в іншій частині тіла.

Ще зазвичай на цих паті всі багато п'ють. Так уже склалося історично.

Влад: На відміну від Богдана, я вважаю, що на паті треба приходити не в буденному вбранні, ніби в гастроном за сосиками і картоплею, а гарно одягненим. А краще - екстравагантно! Пам'ятаю, на одну з вечірок прийшли троє справжніх (майже) космонавтів з фольги. А одного разу я купив десь п'ятдесят масок і кидав їх у натовп. Результати видно на фотозвітах. Багато хто їх зберігають, між іншим, і досі. А з того моменту минуло років сім.

Приходили, як завжди, друзі, друзі друзів, «зальотні» і гастролери. Загалом, половину людей на фото я не знаю. Наприклад, під час другої вечірки до нас підкотив цілий автобус з людьми, і у нас була несподівана тиснява. Підозрюю, що це був якийсь десант із завершеної «Країни Мрій» - всі після Наталки Атлас їхали до нас.

«Прайм», де проходили перші Свині, знайшов Pablo Honey. Це була їдальня з намальованими на дверях в туалет берізками і баром, який розірвали за півгодини. Потім всі безперешкодно пили принесену текілу, а виїжджали на повних бровах. Звук, до речі, був доволі непоганий.

Другу вечірку зробили в дивному місці «Дом-да-Бар», в принципі, це була рейверська криївка. Знаходилася вона в маленькому офісному центрі.

А «Хліб» був дуже дружнім клубом за всіма параметрами - і звук, і аудиторія, і політика на вході. Думаю, найкращі Свині пролітали саме там. У Львові бували в закладі «Пропаганда» - теж відмінні танці виходили.

За весь цей час, зрозуміло, змінювався склад діджеїв, в якийсь момент мені вдалося «підключити» Руслана Руля, який догравав на гітарі мої платівки.

Руслан: У цьому проекті мене приваблює безбашеність. Влад і так накидає драйву на танцпол, а гітара все це розриває концептуально і вносить додатковий простір. Абстрактний. І люди разом з нашими свинками поступово в цей простір потрапляють.

Мабуть, роздовбайство у Свинях - взагалі найважливіший момент. Все зроблено неправильно і якось зовсім не за загальноприйнятими ідеями про правильну модну вечірку. Одним словом, свині відправляються в космос.

Повернення

Нещодавня Парусель, яку запустили в Closer, виявилася співзвучна ідеї Свиней. Парусель - це серія п'ятничних вечірок, де можливо все - хіп-хоп (в Closer!), хлопці у спортивних костюмах, які підтягуються на турніку за безкоштовний вхід, а тепер ось - Космонавти. Загалом, до п'ятниці потрібно готувати скафандри, маски свиней або, на крайній випадок, капелюшки з фольги.

Влад: Тоді все зупинилося само собою. Улюблені місця закрилися, та й, напевно, складно було б витримувати якийсь темп - він і не передбачався. А може, нічого і не зупинялося. Це як комета. Полетіла, але коли-небудь прилетить. Ось і прилітає.

Від відвідувачів прошу нетривіальний імідж, відчувати себе дитям космосу і побільше танців, як колись тисячу світлових років тому мені на листівці побажав Руслан. Має бути акт перевтілення, вихід з буденного в незвичайне, спільний драйв. Цього завжди дуже хочеться.

Боб: З організаторами серійних вечірок завжди так: вони настільки альтруїстичні, що будуть продовжувати до того часу, доки на танцпол буде приходити хоч якась помітна кількість щасливих людей. А Свині вже точно варто продовжувати. Що стосується музики, то свідомо готуйтеся до алкотрешу усіляких мастей і тональностей. Особисто я в цей раз проведу свиней до півночі через фанк і трохи пізніше - бігбіт та електро.

Богдан: Тут як з Меррі Поппінс: колись обіцяли повернутися - і ось. Відповіді на питання «навіщо» немає. Зірки стали в один ряд - організували. Не стали - не організували. Нічого чекати не треба. Просто приходьте. У космосі завжди є місце дивовижному.

Руслан: Чекайте повного відриву. Я зараз більше фотограф, ніж музикант, гітару в руки беру дуже рідко. Але я помітив, що після великої перерви граю завжди по-новому. І десь рік тому я сказав Владу: «Давай ще раз запалимо Свиней». Мені хотілося саме в Свинях подивитися, як же я зіграю.

Для мене майбутня вечірка - дуже велика загадка. Але я не боюся.

Фото: Nochnoi Kiev, Geometria, Top Dj, flickr Chris Christian