Рішення залишитися в місті або евакуюватися кожна людина має прийняти сама. Ми не беремо на себе відповідальність радити залишатися в своєму місті або ж їхати з нього. Однак ми хочемо, аби ті, хто вирішив їхати, були максимально підготовленими, тому зробили цю добірку корисних контактів та посилань.

Питання №1. Як виїхати з Києва

Наразі багато волонтерів займаються вивезенням людей: частина здійснює перевозки по місту і довозить до залізничного вокзалу, інші організовують автобуси до кордону.

З залізничного вокзалу курсують потяги на Західну Україну. В пріоритеті при посадці: жінки та діти. Іноді черги на потяг потрібно чекати кілька часів, однак виїхати все ще реально.

Щоденні дані щодо регулярних та евакуаційних рейсів оновлюються на офіційній сторінці "Укрзалізниці": 

Однак люди радять сідати в будь-який доступний потяг на захід, а не обирати конкретне місто. Також звернути увагу на те, що до Львову прибуває багато евакуйованих, і краще за можливості обирати інші міста.  

Корисні контакти для тих, хто хоче виїхати автобусом:

Безкоштовні перевезення від Асоціації в'їзних туристичних операторів України.

Напрямки: Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області з можливістю розселення.

Заявку можна лишити тут:

Питання та відповіді (обов’язково попередньо прочитайте):

Евакуаційні чати, в яких можна попросити про допомогу

З Києва

З іншого міста України

Питання №2. Як перетнути кордон?

Необхідні документи, вимоги, пропускні пункти та навіть таблиця моніторингу черг:

Уся корисна інформація в питаннях та відповідях: 

Чати пунктів пропуску:

Питання №3. Чи можна виїхати з твариною?

Так, ви можете перетнути кордон з твариною, навіть не маючи спеціальних документів на неї. Навіть більше, ви може "захопити" бездомну тварину або тварину, що залишилася без господаря, і на кордоні передати її волонтерам. Одна з таких груп допомоги тваринам у Польщі: 

Більше корисної інформації для власників тварин: 

Питання №4. Куди евакуюватися людям зі складними хворобами?

Румунія (лікарні приймають онкохворих та людей з іншими хворобами), Польща, Чехія (Інститут рідкісних хвороб у Лодзі), Литва (Литовський інститут раку) готові надати специфічну медичну допомогу евакуйованим українцям. Більше інформації можна дізнатися на сайтах відповідних інституцій та на контактних лініях.

Деталі 

Питання №5. Хто допомагає евакуювати людей з інвалідністю

Організація Fight For Right займаються захистом прав людей з інвалідністю. Вона запустила напрямок роботи "Підтримка українців й українок з інвалідністю у кризі", яка включає допомогу з евакуацією, супровід при перетині кордону та допомога з розміщенням за кордоном, фінансову підтримку волонтер(к)ам, які допомагають людям, що не мають змоги евакуюватися, а також - психологічну допомогу (за попереднім узгодженням).  

Деталі 

Питання №6. Де знайти чати і групи допомоги з транспортом та розселенням в різних європейських країнах

Австрія 1, Австрія 2

Бельгія

Іспанія (Барселона, Валенсія и Аліканте) 

Італія

Кіпр

Молдова

Німеччина 1, Німеччина 2

Румунія

Словаччина

Франція

Париж 

Угорщина1, Угорщина 2, Угорщина 3

Чехія

Питання №7. Які речі взяти з собою

Зараз публікують дуже багато інформації про те, що у потяги та автобуси неохоче беруть людей з великими валізами. Крім того, сам кордон зазвичай треба перетинати пішки, а це важно робити з зайвими речами.

Волонтери на коржонах жопомагають з речима, тож найголовніше - бути мобільним та врятувати життя.

Поради від ДНСН:

Беріть:

  • Всі документи та їхні копії (паперові та відскановані на флешці), коштовні речі та цінні папери. Можна покласти туди також фотографії рідних та близьких, усе запакувати в поліетилен.
  • Кредитні картки та невелику кількість готівки. Розділіть готівку на кілька частин та покладіть у різні місця.
  • Дублікати ключів від будинку та авто.
  • Невеликий радіоприймач і батарейки до нього.
  • Кілька ліхтариків, запасні елементи живлення до нього, сірники, запальничку, свічки.
  • Водонепроникний годинник.
  • Мультитул, ніж, свисток (як спосіб привертати увагу).
  • Кілька пакетів для сміття обʼємом 120 літрів. Якщо їх розрізати, із них можна зробити намет або тент.
  • Рулон широкого скотчу.
  • Одяг: два комплекти спідньої білизни, дві пари бавовняних шкарпеток, шкарпетки з вовни, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, плетену шапочку, рукавички, шарф і зручне взуття.
  • Засоби гігієни: зубну щітку й пасту, невеликий брусок мила, рушник, туалетний папір, кілька пачок сухих та вологих серветок, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір.
  • За потреби — предмети догляду за дітьми.
  • Вода, їжа, яка довго зберігається та посуд, шо не б’ється.

Не беріть:

громіздкі речі, які не є предметами першої необхідності.

Реальний досвід евакуації з двома дітьми з Києва до Польщі: історія Тетяни

Маршрут: на потяг до Львова, автобус до Варшави, зупинка у Варшаві в домі у волонтерів, житло на півночі Польщі.

"Оскільки я виїхала з Києва майже відразу, то вперше почула сирену вже у Львові. Тоді зрозуміла, що назад до Києва я вже не зможу повернутися і вирішила рушити далі. 
Прямо на вокзалі були автобуси, які вивозили до Варшави. 

Поки я їхала в автобусі, шукала контакти волонтерів у Польщі. В одному з чатів знайшла родину, яка була готова зустріти нас. Вони були дуже гостинними: навіть приїхали забрати нас з вокзалу. Ми зупинилися у Інги та Адама на 5 днів. Потім нам запропонували окреме житло на півночі Польщі. 

Ми маємо все: в перші дні поляки, друзі родини, в якій ми зупинилися, просто приносили і приносили купу речей. Одяг, книжки для дітей тощо. Я обрала те, що справді було необхідне. Інше відсортувала, а вони відвезли це до кордону для інших людей.

Я вдячна кожній людині, яка нам допомогла облаштуватися.

Хочу сказати, що є багато питань по статусу біженця. Я не певна, що його треба робити якомога швидше, бо є таке правило: якщо ти біженець, ти мусиш провести в країні певний термін. Якщо повертаєшся до України раніше, до більше не можеш виїхати до ЄС. Я хочу повернутися відразу після закінчення війни, тому такий варіант поки не розглядаю. Але зараз у Польщі можна легально знаходитися навіть з українським паспортом.

За цей час я хочу офіційно влаштуватися на роботу, тим паче, що польські ЗМІ зацікавлені у співпраці зі мною.

Ще раз хочу подякувати полякам: ці неймовірні люди щиро готові допомагати. Вони роблять усе для українців зараз: дають корисні поради, віддають свої речі, пускають в свої домівки тощо".

Реальний досвід евакуації з двома дітьми (5 і 7 років) з Києва до Нідерландів: історія Юлії

Маршрут: на машинах до Вінниці, через Молдову до Румунії і далі на машинах до Нідерландів

"Ми їхали двома родинами. Спочатку до друзів у Вінниці. Думали, що це на кілька днів, тому речей майже не брали: тільки ліки, спортивний одяг. Їхали на своїх авто.

Коли стало зрозуміло, що війна не закінчиться скоро, чоловіки наполягли на тому, що ми з дітьми маємо евакуюватися. У нас були родичі і друзі в Нідерландах, вирішили їхати туди.  

На кордоні України з Румунією вже було дуже багато машин, тож ми почали шукати варіанти: через Могилів-Подільський, далі транзитом через Молдову. Проскочили дуже швидко, хоча знайомі кажуть, що потім там теж люди стояли годинами.

Нас пропустили на кордоні, навіть незважаючи на те, що у доньки був прострочений біометричний паспорт. Документів на собаку теж не перевіряли, хоча ми їх приготували. Всі розуміють ситуацію і пропускають.

Усюди зустрічали волонтери: давали поради, пропонували їжу та воду. Колеги з туристичного бізнесу допомогли з проживанням в Румунії. Всі люди, с якими ми спілкувалися, співчували. Навіть просто коли бачили українці номери, підходили до машин і питали, чи можуть нам чимось допомогти.

5 березня ми доїхали до Нідерландів. Тепер тут будемо вирішувати юридичні питання і думати, як жити далі. Батьки і чоловік залишилися в Україні, це дуже боляче".

Фото: dw.com, life.liga.net.