Від 50-х до 90-х: Як виглядав Київ на фотографіях різних років
У День Києва пропонуємо вам пройтися відомими місцями міста та роздивитися (пригадати), як вони виглядали у різні роки двадцятого століття.
1950-ті
Зимовий та дещо порожній Хрещатик у напрямку до тодішньої Площі Сталіна (нині – Європейська площа). Обабіч дороги зовсім молоді деревця, які вже за декілька років розквітнуть та створять той самий неповторний київський зелений колорит.
1960-ті
Фантастичний вигляд через Дніпро на Києво-Печерську Лавру. Цікаво, чи клює?
А ось так у 1960-ті роки виглядав вхід до наземного павільйону станції метро «Арсенальна». Ні МАФів, ні стихійної торгівлі, ні вуличних музикантів. Ні, навіть, гастромаркету навколо. Сама охайність, висаджені квіти, молоді деревця, та (хоч небагато) але зручності аби перевести подих.
1962 рік. Були на нашій пам’яті ялинки (і «йолки» теж) і цікавіші, але й ця теж нічого, як для часу, який увійшов до історії, як «відлига».
1970-ті
Квітень 1970 року. Через паводок у Гідропарку станція метро була зачинена, та метрополітен не припиняв своєї роботи, потяги оминали станцію без зупинок.
1970-ті, метро «Хрещатик». Концентрація вогнів великого міста просто зашкалює. Особливо статусно виглядає автомобіль «ВАЗ» старої моделі – справді символ достатку та безтурботності того часу.
Лютий 1978 року. Набережна Дніпра, Пішохідний міст та дуже багато снігу, що свідчить про те, що зими у ту пору були сніжними.
1980-ті
Розкажіть цим громадянам на зупинці, що настане час, і на цьому місці продаватимуть шаурму та каву, поруч них проноситиметься молодь на самокатах, а сама автостанція перетвориться на тусовочне місце.
1980-ті роки. Підозрюємо, що якийсь вихідний день влітку. Просто неймовірна кількість людей на пляжі Труханового острова. Яблуку ніде впасти, не кажучи вже про каштани.
1982 рік. Кінотеатр «Київська Русь» було відкрито у рамках масштабного святкування 1500-річчя міста. На той час це був кінотеатр європейського рівня з двома залами, кафе, просторим фойє, та привабливою територією навколо. Перш за все кидається у очі «канонічний» напис назви – на не звичному для багатьох місці.
1990-ті
1993 рік. На непорушній у своїй конструкції та величі старовинній будівлі Бесарабського ринку помітно символ тодішнього часу – рекламу японської компанії Minolta, внизу, ще задовго до ери «Білли» та «Новусу» – магазин «Кооператор».
1993 рік, Хрещатик. Час безпомилково вгадується за атмосферою: колоритний одяг, черги, морозиво, і кремезні парубки з найвищим рівнем “крутизни” за шкалою 90-х.
