Ідеї для Києва: 5 історичних будівель, які ревіталізували у Львові
З латини ревіталізація дослівно перекладається як повернення життя. В архітектурі та міському плануванні це означає переосмислення значення покинутого об'єкта, будівлі або простору, і його відновлення з новим або старим призначенням.
Це дає можливість зберегти архітектурну або культурну спадщину міста, збагатити життя мешканців, стимулювати виникнення нових ініціатив та локальних продуктів.
Читайте також: Руйнувати не можна відновлювати: 7 закинутих будівель Львова, яким дали друге життя
Ревіталізація не обов'язково змінює початкову функцію будівлі або простору. Найчастіше вони набувають нового призначення — можуть перетворюватися на місця для мистецтва і творчих індустрій, парки або кампуси.
Jam Factory Art Center
Наприкінці 2023 року у Львові відкрився центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center, там організовують виставки, театральні, музичні та освітні проєкти. Будівлю колишньої фабрики повидла ревіталізували протягом восьми років.
Центр складається з реконструйованих споруд колишнього заводу та кількох новозведених частин. У приміщеннях, де раніше знаходився завод, тепер розташовані великий зал для виставок, історична експозиція, магазин, Jam Bar і тераса.
В одній із нових будівель, чорному кубі, є репетиційна зала, аудиторіум, Jam Cafe, укриття та офіс. Доступ до території комплексу вільний, за винятком деяких подій та виставок.
Ця будівля була зведена в 1872 році. Спершу вона слугувала фабрикою алкогольних напоїв "Кронік і син" за часів Австро-Угорщини. Під час Голокосту більшість власників, які були євреями, загинули, а в 1950-х роках на цьому місці відкрилося державне підприємство "Укрголоввино", де розливали алжирські та молдовські вина. У 1970-х роках тут почала працювати фабрика з виробництва повидла та переробки овочів.
У 2008 році виробництво на фабриці припинилося, і будівлю придбав львівський бізнесмен Олексій Курилишин. Він планував перетворити фабрику на готель, однак це не вдалося зробити через економічну кризу 2008 року. Тоді власник почав проводити в будівлі різноманітні культурні заходи. У 2015 році фабрику придбав швейцарець Гаральд Біндер, який ініціював її відновлення та ревіталізацію.
Lem Station
Старе трамвайне депо у Львові перетворюють на креативний простір Lem Station. Електричний трамвай у місті запустили у 1894 році, його споруджувала німецька фірма Siemens & Halske — і перша електростанція. Згодом відкрили інше депо, а старе було покинуто.
Старе депо побудували в районі Вульки (нині це частина вулиці Сахарова), поблизу Пелчинського ставу. Такий вибір місця пояснюється тим, що поруч планували звести трамвайну електростанцію з паровими машинами, які потребували багато води. Проєкт будівель трамвайного депо та електростанції розробив відомий львівський архітектор Альфред Каменобродський.
Історичний сенс будівлі не порушуватимуть. Планується зберегти частину станцій депо без додаткових добудов і кондиціонерів, залишаючи фасади, дах, вікна та трамвайні колії незмінними.
Новий креативний артпростір включатиме зони для воркшопів, громадських заходів, освітніх центрів, наукових лабораторій та інших активностей. Інфраструктура передбачає наявність івент-зони, коворкінгу, фудкорту, відкритих терас і майстерень.
Наразі там частково реконструювали ангар, адмінбудівлю та електровню. На території старого депо вже відбулися LvivMozArt, Lviv IT Jazz та інші заходи. Наступний етап реконструкції передбачає перетворення старої радянської компресорної на івент-хол, поруч з яким облаштують паркінг. На даху будівлі буде облаштована тераса, відкрита для відвідувачів.
РадіоГараж
Муніципальний простір "РадіоГараж" облаштували у приміщенні старого гаражу на першому поверсі в історичному будинку Львівського радіо. Над проєктом працювали архітектори львівської студії O.M.SHUMELDA.
Центр функціонує як експериментальна галерея для тимчасових виставок, зосереджених на радіомистецтві, саунд-арті, VR-мистецтві та інтерактивних медіа.
Будівля Львівського Радіо зведена в 1912-1913 роках за проєктом архітектора Адольфа Піллера. Вона відображає стиль раннього модернізму з елементами юґендстилю, неоготики та сецесії. Тут також розташовувалися чиншова кам'яниця, польський банк.
До реконструкції лише частина початкових елементів була збережена.
Під час реставрації помешкання вдалося віднайти унікальні орнаменти на стінах і перекриття з люксферів. Ці скляні призми, винайдені американською компанією в ХІХ столітті, були популярні в Європі та зокрема у Львові. Завдяки цим конструкціям світло проникало в підземні приміщення, що зменшувало витрати на електроенергію, а також забезпечувало вологостійкість і теплоізоляцію.
Простір складається з вхідної групи з невеликими коридорами та санвузлом, а також відкритого атріумного дворика. Підлогу відновили, в одному з коридорів використали мікроцемент. Підвальний поверх призначений для виставок, де були реставровані сходи, підлога та люксфери. Перший поверх використовується для лекцій і експозицій, з додатковим рівнем для роботи працівників.
Також реставрували вхідну браму з вулиці Князя Романа. Раніше в приміщенні було дві брами – ще одна виходила на вулицю Нижанківського. У радянські часи нижню частину однієї брами обрізали. Реставратори знайшли залишки та відновили її, створивши невелику терасу.
"РадіоГараж" номінували на премію Building of the Year 2022 від видання про архітектуру та дизайн інтер'єру ArchDaily. Проєкт номінований у категорії Cultural Architecture.
Історичний МАФ та ротонда у Стрийському парку
У Стрийському парку у Львові відновили столітній МАФ та ротонду. Обидві будівлі були у занедбаному стані. Історичний павільйон та ротонда збереглися з часів Східних торгів — щорічної міжнародної виставки, яка відбувалася у Львові з 1921 по 1939 роки.
У сторічній ротонді з'явилося кафе мережі "П’яна вишня". Деякі львів’яни обурилися тим, що в парку відкрився саме цей заклад. Мовляв, не місце алкоголю у таких місцях. У компанії наголошують, що мають усі дозволи та ліцензії, виграли публічний аукціон і відремонтували занедбану будівлю. Також там зазначають, що "Пʼяна вишня" не перше місце у Стрийському парку з алкоголем у меню, таких щонайменше є ще чотири.
Кіоск Саротті зведений у вишуканому стилі, який відрізняє його від інших кіосків Східних торгів. Фасад прикрашений тріумфальними колонами, доповненими овальними елементами з грубим бетонним орнаментом. За радянських часів кіоск використовувався для продажу книжок.
У відреставрованому павільйоні Східних торгів минулого століття тепер працює заклад мережі пекарень "Львівські Круасани". Поруч з ним облаштували зону для відпочинку з альтанкою та дитячим майданчиком. Заклад запрацював лиш цієї весни, його мали відкрити ще рік тому. Однак під час ремонтних робіт на фасаді знайшли історичні написи польською мовою, які потрібно було детально вивчити та зберегти. Тож через це рестораторам довелося коригувати проєкт.
Раніше він слугував тютюновим кіоском. За радянських часів там продавалися напої, проте недовго. Він стояв покинутим з другої половини вісімдесятих років.
Австрійська вежа на території заводу “Ензим”
Ще одним прикладом ревіталізації у Львові є будівля "Ензиму". Протягом майже тридцяти років компанія виробляє хлібопекарські дріжджі та добавки для випічки. Останні декілька років вона почала розвивати біотехнологічний напрямок, створюючи інноваційні продукти з дріжджових клітин. Ці зміни вирішили відобразити в офісі, створивши простір, який надихає на трансформацію та водночас нагадує про традиції компанії.
Тут реконструювали австрійську будівлю 1870-х років, яка свого часу була частиною броварні, і добудували офісні приміщення. У приміщенні вежі створили дворівневий конференц-зал зі збереженими автентичними склепіннями, оглядовими металевими балконами та фрагментами металевих конструкцій, яким понад 150 років. Над реновацією та будівництвом працювала львівська студія дизайну та архітектури Replus bureau.
В інтер’єрі поєднали скло з текстурою дерева та натуральним лінолеумом. Крім того, на території будуються додаткові об’єкти для виробництва, а також побутово-складські приміщення та новий цех. Також на території будівлі є музей, який розташований на сходах. Сходи з іншого боку присвятили історії про трансформацію, цінності та цілі компанії.
Фото: Львівська міська рада, Дім Звуку / РадіоГараж, Jam Factory Art Center, Jam Factory Art Center, NE:Urban, пресслужба Львівської міської ради, REPLUS BUREAU.
