Костел святого Миколая: як рятують після російської атаки одну з найвизначніших пам’яток Києва
20 грудня 2024 року російські ракети поцілили по Голосіївському району Києва. Від удару постраждав зокрема й костел святого Миколая, одна з найвизначніших архітектурних пам’яток столиці.
Після обстрілу громада костелу власними силами розпочала відновлення храму. Як діяли парафіяни, хто долучився до прибирання після атаки й що обіцяє Міністерство культури — у нашому матеріалі.
Обстріл Києва 20 грудня: костел після атаки
Ракетний обстріл трапився вранці, коли в костелі святого Миколая відбувалася меса. Служба проходила в підвальному приміщенні, тож, на щастя, ніхто з присутніх не постраждав. Настоятель храму отець Павло Вишковський ОМІ разом із головним інженером Будинку музики обійшли територію та побачили перші пошкодження.
Після роботи комісії, до складу якої входили представники Українського міжнародного інституту відновлення та Міністерства культури, парафія отримала дозвіл розпочати першочергові роботи.
"Нам вдалося домовитися, що ми самотужки, за кошти парафії, зможемо це зробити. Адже через два дні, у неділю нас чекало звершення шести мес, а через 4 дні — Різдво", — зазначає отець Павло.
Парафіяни та небайдужі мешканці Києва одразу взялися за ліквідацію наслідків атаки. На чолі процесу стояли понад 40 містян, які організували збирання уламків скла та елементів вітражів.
"Парафіяни збирали розбите скло, відкладали на бік елементи вітражу, які пізніше фахівці з Українського міжнародного інституту відновлення сортували та оцінювали ступінь пошкоджень", — розповідає отець Павло Вишковський ОМІ.
До робіт долучилися також благодійні фонди. Родина Жебрівських надала фінансову допомогу. За кошти парафіян — це 43 тисячі гривень — придбали листи полікарбонату для закриття троянди та пошкоджених вікон. Невелику підтримку також надав фонд "Рокада", надавши плівку, яку планують використати для подальших робіт.
Як кияни об'єдналися, щоб прибрати костел
Атмосфера, що панувала під час прибирання, стала символом єдності громади.
"Це було відчуття, яке я пам’ятаю з початку повномасштабного вторгнення: багато людей приходили просто допомогти. Вони не були парафіянами, але хотіли зробити щось корисне", — ділиться волонтерка Марія-Тереза Шибанова.
Особливо зворушливою для неї стала історія двох молодих дівчат, які принесли парафії турнікети.
"Вони прийшли з турнікетами і сказали: "Це небезпечна зона. Хай вони будуть у вас, щоб ви могли себе захистити й у разі потреби потурбуватися про безпеку людей". Це було дуже зворушливо й показало, наскільки людям не байдужа доля костелу й наскільки вони хотіли допомогти нам. Адже костел цінний не лише для парафіян, а для всіх містян і гостей столиці. Саме тому важливо не дозволити байдужості влади його довести до руїни", — розповідає Марія-Тереза.
Попри пошкодження, у перший день після обстрілу життя в костелі не зупинилося. Поки дорослі прибирали скло та закривали вибиті вікна, діти прикрашали храм до Різдва.
"Для багатьох із нас костел — це другий дім. Ми просто не могли не прийти, щоб допомогти. І ця спільна робота лише зміцнила нашу відповідальність за його збереження", — підкреслює Марія-Тереза.
Масштаб руйнувань
Від російської атаки найбільше постраждало кругле вітражне вікно-троянда на центральному фасаді. Бетонна рама, зовнішнє та внутрішнє скло зазнали значних ушкоджень. Вибухова хвиля також зруйнувала віконні рами сходових клітин, що ведуть до шпилів костелу, відомих як Хрестоцвіти. Частина скла вітражу, створеного понад 120 років тому, була втрачена назавжди.
Настоятель костелу уточнив, що ушкодження отримала також покрівля шатрів башт, де вибухова хвиля деформувала металеві листи та викликала локальне роз’єднання вузлів сполучення елементів обшивки. Це створило ризики замикання дерев’яних конструкцій.
Також постраждали понад 80 вікон на вежах храму, більшість із яких були в металевих рамах. Каркас основного вітражного вікна-троянди над головним входом отримав тріщини, а саме скло зазнало значних руйнувань.
Наразі склали акт огляду технічного стану об’єкта. Його підписали представники Будинку органної музики, Українського міжнародного інституту відновлення, Міністерства культури і стратегічних комунікацій, КМДА та інші. Однак оцінити увесь обсяг збитків і вартість реставраційних робіт поки неможливо.
"Суму збитків мають визначити спеціалізовані фірми, які в майбутньому будуть займатися реставрацією будівлі. Поки що ми закрили пошкоджені вітражні елементи, делікатно їх зняли та відклали на збереження. Але проблема не лише в російській атаці — упродовж останніх 33 років костел "утримувала" держава. Тож і до цього обстрілу він виглядав, як руїна. Особливо після пожежі, що сталась у 2021-му", — пояснив отець Павло.
Як збираються відновлювати унікальну архітектуру костелу
Костел Святого Миколая у Києві почали будувати у 1899 році за ініціативою римсько-католицької громада, яка налічувала тоді 35,5 тисяч осіб. Над проєктом працювали католики: студент-інженер Станіслав Воловський та вже відомий архітектор Владислав Городецький, який додав унікальні готичні елементи, зокрема вітраж-троянду та багатий декор фасаду.
Будівництво храму тривало 10 років. У процесі застосували новаторські технології, зокрема бетонні палі Антона Страуса. Храм освятили 6 грудня 1909 року, і він став важливою архітектурною домінантою Києва.
У Міністерстві культури вже заявили про відновлення костелу за автентичними кресленнями XIX століття. Там зазначили, що зараз реставратори працюють над першочерговими заходами, щоб зберегти костел святого Миколая як пам’ятку культури. Для цього встановлюють тимчасові конструкції, які допомагають підтримувати температуру всередині храму та захищати його фасади і внутрішні приміщення від подальших пошкоджень.
Реставратори планують відновити центральний вітраж-розу, який постраждав під час обстрілу. Нові скляні елементи виготовлять на основі креслень XIX століття, використовуючи сучасні матеріали. Нині фахівці Міністерства зараз готують необхідну документацію для реставрації.
Втім, настоятель костелу отець Павло Вишковський ОМІ звертає увагу на важливі деталі, які залишилися поза увагою в заяві Мінкульту:
"Новина з’явилася через 1,5 доби після обстрілу, коли парафія вже фактично завершила першочергові роботи: засклила вибиті вікна, прибрала уламки та закрила пошкоджені ділянки храму. У новині нічого не сказано про те, хто саме виконував ці роботи. Але це зробила громада костелу за кошти парафіян і жертводавців".
Настоятель наголосив, що парафія вже давно має уявлення про те, як має виглядати відновлений храм. А до робіт із відновлення вітражу готові долучитися три кваліфіковані установи, проте для повернення до оригінального вигляду необхідна участь міжнародних фахівців із реставрації.
"Ми знаємо, якими були справжні кольори храму, вівтарі та інші деталі інтер’єру. На стенді при вході до храму вже два роки розміщена візуалізація, що демонструє, як виглядав костел у своєму автентичному стані. І ми готові відновити його до цього вигляду, але для цього потрібно, аби костел повернули парафії".
Редакція БЖ звернулася до Мінкульту за коментарями щодо відновлення костелу, однак поки ще не отримала відповідь.
Як католицька громада бореться за повернення храму
За свою історію костел Святого Миколая пережив кілька пожеж. Перша спалахнула під час Другої світової — в 1943 році, коли Київ ще був зайнятий німцями. За однією з версій, у костел, що вже більше десяти років використовували як склад, влучив радянський артснаряд.
Після Другої світової війни храм перетворили на архів Київської області, а в баштах розмістили радіозавади для "глушіння" іноземних радіостанцій. У цей час значно постраждали внутрішні та зовнішні конструкції храму.
Лише в 1970-х роках розпочалася реставрація костелу, після якої його перетворили на Будинок органної та камерної музики. Це був останній капітальний ремонт будівлі. Тоді в храмі встановили орган від чеської фірми Reiger-Kloss вартістю 1,2 мільйона євро.
У 1991 році, після здобуття незалежності України, у костелі святого Миколая відновили богослужіння. Втім, католицька громада отримала дозвіл лише на проведення служб у визначений час. Парафіяни не припиняли боротьбу за повне повернення храму, обіцяючи зберегти його багатофункціональність, як це прийнято в Європі: поєднання релігійних та культурних заходів. Ця боротьба триває досі.
Попри обіцянки і розпорядження влади повернути храм релігійній громаді, він продовжував залишатися в комунальній власності.
Новий виклик для костелу стався у вересні 2021 року, коли пожежа знищила орган, виготовлений фірмою Rieger-Kloss. Унаслідок займання будівля зазнала значних пошкоджень. Після пожежі меценати та пересічні громадяни зібрали більше 30 млн грн на протиаварійні роботи.
У 2020 році президент Володимир Зеленський доручив побудувати для Будинку музики нове приміщення, аби розв’язати питання передачі костелу. Планувалося завершити роботи до 2023 року, але через повномасштабне вторгнення будівництво так і не розпочалося. Станом на 2024 рік у храмі проводить богослужіння католицька громада, а органна зала проводить концерти на інших майданчиках Києва.
Отець Павло Вишковський зазначає, що, попри офіційні заяви, реальних кроків у цьому напрямку зроблено небагато.
Що потрібно для відновлення будівлі костелу, що став домом для тисячі парафіян
Вибух 20 грудня 2024 року загострив проблему занедбаного стану костелу святого Миколая. Попри зусилля парафії та благодійників, боротьба за порятунок будівлі ускладнюється недовірою міжнародних партнерів до державних структур. Як зазначає настоятель отець Павло:
"Міжнародні католицькі організації готові допомагати лише після повернення костелу громаді.
Однією з найгостріших проблем костелу є тріщини, які утворилися внаслідок вібрації від метро, яка проходить під ним, а також наслідки багаторічної відсутності належного водовідведення. Розташування храму поблизу траси, яка відводить воду із Черепанової гори, і будівництво бізнес-центру поруч із костелом, що частково перекривав водостічні шляхи, спричинили регулярне затоплення підвалів. Як результат, у підземних приміщеннях почав розвиватися небезпечний отруйний грибок.
Вирішити цю проблему вдалося завдяки зусиллям парафії та благодійників. На відведення води та гідроізоляцію витратили близько 5 мільйонів гривень. Із червня 2022 року з костелу вивезли 9 багатотонних вантажівок штукатурки, враженої цвіллю і отруйними грибами.
Голова Українського Міжнародного Інституту Відновлення (УМІВ) Віталій Молочко повідомив, що першочергові роботи з протиаварійного забезпечення фасаду костелу оцінюють у більше 30 млн гривень.
Він зазначив, що у 2023–2024 роках фахівці УМІВ провели детальне обстеження технічного стану фасадів і покрівлі пам’ятки. Загальний стан будівлі тоді визначили, як непридатний до нормальної експлуатації (категорія 3) і такий, що потребує реставрації.
Наразі для порятунку костелу сформували список першочергових заходів, зокрема:
- фіксація пошкоджених елементів фасаду та збереження демонтованих частин;
- ремонт бетонних елементів фасаду та усунення тріщин для запобігання корозії;
- встановлення захисних навісів і сіток для безпеки відвідувачів;
- ремонт покрівлі та керамічного покриття будівлі;
- встановлення тимчасових конструкцій для пошкоджених вітражів.
Однак ці заходи включають лише першочергові невідкладні протиаварійні роботи. На реставрацію всієї будівлі, станом на 2020 рік, потрібно було понад 20 мільйонів євро. На сьогодні ця сума може збільшитися на 20–30%.
"Ми маємо сканування будівлі, зроблене до війни за підтримки одного з фондів Швейцарії, яке показало, у якому стані костел. Але сьогодні через війну і складну економічну ситуацію більшість коштів спрямовується на інші потреби, зокрема наша парафія багато допомагає ЗСУ, більше 20-ти наших парафіян зараз боронять Україну", — підкреслює настоятель.
Наразі щонеділі костел відвідує 500–600 парафіян, а на свята — близько тисячі людей. Для багатьох із них це місце є не лише храмом, а й частиною їхнього життя.
"Для мене це справа життя. Відновлення справедливості. І ми зробимо все можливе й неможливе, щоб зберегти цю унікальну святиню для наступних поколінь", — підкреслює Марія-Тереза.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото: Римсько-католицька парафія св. Миколая в Києві; hromadske; Олександр Ткаченко; КМВА
