Drinksetter
Колишній вчитель математики Йенс Крамер Міккельсен був мером Копенгагена з 1989 до 2004 року. За цей час місто впоралося з безробіттям і перетворилося на один із найбільш прогресивних мегаполісів світу. Strelka Mag поговорили з Міккельсеном про його кроки до зміни міста.
Читайте також: У Берліні заборонили підвищувати орендну плату на житло на п'ять років
Коли Міккельсен зайняв пост мера, в Копенгагені були високий рівень безробіття, фінансові проблеми, невирішене житлове питання. Через нестачу робочих місць мешканці стали масово переїжджати, і в центрі міста залишилося безліч порожніх квартир. Головними завданнями стали поліпшення умов житла, оновлення старих районів і будівництво нових.
Міккельсен зазначає, що доводилося будувати, організовувати і населяти цілі райони з нуля. «Найважче було провести туди інфраструктуру. Часто ці території належали національному уряду та муніципалітету. Серед них, наприклад, були і колишні військові полігони, де під землею знаходилося багато небезпечних речей», – розповідає політик.
Міська влада заснувала нову державну компанію, в яку входили і фахівці з міського розвитку, і представники бізнесу, і управлінці. Ідея була в тому, що компанія отримувала державну землю та інвестиції й відповідала за те, щоб проводити дороги, розвивати систему метро і створювати нові робочі місця.
Одним із перших районів, які почали розвивати, став Ерестад. Оскільки туди було дуже складно добратися, почали з будівництва метро, яке проходило через весь район. Спочатку хотіли побудувати дороги, пішохідні вулиці, велодоріжки, площі, громадські простори та житло, а тільки потім запрошувати туди мешканців.
Девелоперам місто продавало не землю, а право на забудову – це дозволило контролювати розвиток району та отримувати кошти на подальший розвиток метро. Крім цього, активно використовували ресурси при будівництві. Наприклад, для створення нового пляжу використовували ґрунт, що залишився після будівництва метро.
Найвдалішим проєктом Міккельсен вважає облаштування Нордхавна. «На початку 2000-х як головний маркер успішності нашої роботи ми виділили наступне: в одному районі повинні розташовуватись і соціальне житло, і студентські гуртожитки, і елітні будинки, а між ними повинна бути вся необхідна інфраструктура. Найідеальнішим районом у цьому сенсі вийшов Нордхавн», – повідомив Міккельсен. Він також додав, що в цьому проєкті більшою мірою вдалося об'єднати муніципалітет, промисловість та інвесторів.
Читайте частіше
