Як у Європі зносять радянські пам'ятники і що з ними роблять далі: Досвід Берліна, Будапешта, Талліна та інших міст

Ми вже публікували думки експертів про подальшу долю демонтованих радянських пам'ятників у Києві.

Цього разу зібрали декілька прикладів того, як проблему монументів радянської доби вирішують у європейських містах зі схожим минулим.

Будапешт, Угорщина

Парк “Мементо” у південній частині Будапешта з самого початку його створення називали місцем, куди радянські пам’ятники приходили помирати. Здається, це один з нечисленних прикладів того, як з монументами минулого поводились без руйнування та демонтажу.

Після 1989 року за ініціативи архітектора Акоша Елеода пам’ятники з вулиць угорської столиці цивілізовано почали вивозити до спеціально створеного парку. З тих пір Ленін тут цілком легально перебуває поруч з Марксом та Енгельсом, а комуністичний лідер Болгарії Димітров – із своїми угорськими “колегами”.

Загалом у експозиції парку – близько півсотні пам’ятників соціалістичного минулого країни.

Гельсінкі, Фінляндія

У серпні 2022 року у Гельсінкі було демонтовано монумент «Мир у всьому світі», який Радянський Союз подарував Фінляндії у 1989 році. Комунальники завантажили 6,5-метрову скульптуру на баржу та відправили її на склад міського художнього музею.

Місцева влада пояснила це рішення реорганізацією вуличного дорожнього руху, і згодом на місці пам’ятника з’явився тротуар. Неформальною причиною знесення стала російсько-українська війна.

Таллінн, Естонія

У 2007 році у Таллінні під час переносу з міста на військове кладовище пам’ятника радянським воїнам, відомого як «Бронзовий солдат», відбулися масові заворушення, що призвели до загибелі людини.

Влітку 2022 року уряд Естонії прийняв рішення прибрати з громадських місць усі радянські пам’ятники, а через декілька тижнів було демонтовано меморіал з танком Т-34 у місті Нарва.

Питання під особистий контроль взяла прем’єр-міністр країни Кайя Каллас. Це пов’язано з тим, що у місті проживає близько 97% російськомовного населення, і перенесення могло б викликати масові протести. На щастя, все минуло швидко та мирно, хоча на час демонтажу танку на деякий час довелося закривати прикордонний перехід з російським містом Івангород.

Варшава, Польща

У 1989 році паралельно з падінням Берлінської стіни у Варшаві було демонтовано пам’ятник засновнику радянської “гебістської” безпеки Дзержинському. Залишки скульптури люди розібрали на сувеніри.

Після прийняття закону про декомунізацію у країні почали масово ліквідовувати сліди радянського минулого, лише у 2018 році було демонтовано 75 пам’ятників.

Жваві суперечки виникли з демонтажем пам’ятника радянському генералу Івану Черняховському у місті Пененжно. Після демонтажу бюсту його планували передати російській стороні, але, зрештою, він залишився у власності Польського інституту національної пам’яті.

Софія і Пловдів, Болгарія

Після падіння комуністичного режиму у Софії ще на початку 1990-х було демонтовано пам’ятник радянському маршалу Федору Толбухіну, який пізніше перевезли до росії.

2011 року група художників Destructive Creation розмалювала фігури солдат на барельєфі пам’ятника Червоній армії у центрі болгарської столиці, перетворивши солдатів на героїв американської поп-культури – Супермена, Капітана Америки, Джокера, Санта-Клауса, та Рональда Макдональда. Цю роботу митці назвали “У ногу з часом”. Після цієї акції депутати місцевої ради поставили питання про демонтаж монументу, але рішення не набрало необхідної кількості голосів.

Найвідоміший пам’ятник – радянському солдату-«визволителю», відомий як «Альоша» – встановлений у місті Пловдів. Вперше знести його намагалися представники місцевої громади ще у 1989 році, згодом це рішення було прийнято мером Пловдіва, але, попри згоду громади, у 1996 році Верховний суд Болгарії постановив, що монумент є пам’ятником Другої Світової війни і не може бути зруйнований.

Прага, Чехія

У квітні 2020 року у Празі було демонтовано пам’ятник радянському маршалу Івану Конєву, що викликало хвилю обурення з боку росіян. До цього пам’ятник неодноразово обливали фарбою та залишили напис «Ні кривавому маршалу».

Статую Конєва було перенесено до сховища творів мистецтва Artex Art Save, де її залишки очікують реконструкції старовинного Будинку Пажів, у якому нині будується Музей Пам’яті 20 століття. Планується, що вона стане частиною експозиції.

Керівник району, де стояв монумент оригінально прокоментував знесення, апелюючи до епідемії COVID-19: «У нього не було маски на обличчі. А правила стосуються усіх: на вулиці можна перебувати, лише прикривши рот та ніс».

Берлін, Німеччина

Приблизно з весни минулого року відомий пам’ятник воїнам Радянської Армії у берлінському Трептов-парку було взято під посилену охорону через неодноразові спроби «замахів» на монумент та розмальовування. Зокрема, на ньому з’явилися написи про війну в Україні та символіка «z».

Так само після початку війни з назви «Музею Берлін-Карлсхорст» прибрали формулювання «німецько-російський», і відтепер біля його входу відвідувачів зустрічає український прапор. У жовто-блакитні прапори також завертали радянські танки на Меморіалі у Тіргартені.

У 1994 році Радянський меморіал у Дрездені перенесли від центру міста до військово-історичного музею, але у березні 2022-го серед місцевих політиків розгорнулася дискусія про доцільність розміщення цього монументу у місті. Вона досі залишається відкритою.

Фото: mementopark.hu, CarloC648, Matti Myller, Olli Aimola/Yle, gette, eurointegration.com.ua, AP, Animal New York, kathmanduandbeyond.com, Gampe , praguemorning.cz, Drrcs15, SenUMVK, Kay Nietfeld/dpa/picture alliance.