Ми продовжуємо досліджувати тему ревіталізації індустріальних об’єктів. Вже писали, як старий завод у Львові перетворюють на кластер, а в будівлі колишньої фабрики "Союз Сортсемовоч" у Харкові відкрили коворкінг.

Цього разу історія про Івано-Франківськ. Там засновники громадського ресторану Urban Space 100 з партнерами планують викупити завод “Промприлад” і перетворити його на інноваційний кластер. У ньому розмістяться проекти і бізнеси, які займаються альтернативною освітою, сучасним мистецтвом, новою економікою та урбаністикою.

Команда ще торік влітку почала влаштовувати на території заводу перші заходи. А у березні цього року завершила ремонт на одному з поверхів, знайшла перших резидентів і відкрила простір. 

Про концепцію оновленого "Промприладу", інвестиції і те, як все працюватиме, ми поговорили з Юрієм Филюком, керівником платформи “Тепле Місто”, яка й виступила ініціатором проекту.

Історія

Завод "Промприлад" знаходиться у центрі Івано-Франківська. Понад сто років тому ця територія вважалася приміською зоною. Там розміщувалися промислові цехи, де працювали ковалі та ливарі.

У радянські часи ці цехи об’єднали у приладобудівний завод. Завод виготовляв продукцію і для промисловості, і для населення — парасолі, автомобільні решітки, деталі для легкових автівок. У найуспішніші роки його продукцію експортували у 64 країни.

На початку 90-х завод приватизували, а його територію частинами розпродали. Більшість корпусів самого заводу пустують, а в кількох все ще виробляють механічні газові лічильники.

Нині на колишньому "подвір’ї" підприємства є недобудований торговий центр, офіс ІТ-компанії, університет права імені короля Данила Галицького, будується житловий комплекс.

Початок

Про переосмислення промислової зони в центрі міста кілька років тому заговорив архітектор і засновник архітектурної школи CANаctions Віктор Зотов. Тоді його команда розробляла для Франківська урбан-конституцію: досліджувала місто, його публічні простори і потенціал їхнього розвитку, постіндустріальні зони міста та можливості їх використання.

Йшлося і про реновацію “Промприладу”, а це чотири 2-3 поверхові заводські корпуси та подвір’я площею понад 2 га.

Пізніше ідею реновації підхопила громадська організація "Тепле Місто", яка займається, зокрема, урбаністичними та соціальними проектами у Франківську.

"Ми розуміли, що завод працює формально і без модернізації він рано чи пізно зупиниться. Найбільш ймовірний сценарій — ділянку віддадуть під забудову. Тому почали дізнаватися, що роблять у світі з постіндустріальними об’єктами і вивчати потенціал "Промприладу" у цьому напрямку", — розповідає керівник платформи "Тепле Місто" Юрій Филюк.

Для втілення проекту у життя вони знайшли три партнерські організації: українську "Іншу Освіту" та німецькі MitOst та Pact. Вони спільно вибудовують стратегію проекту та шукають інвестиції. При цьому у кожної своя зона відповідальності: “Інша Освіта” орієнтована на розвиток освітнього та мистецького напрямів, за MitOst — урбаністика та міжнародні зв’язки, Pact опікується соціальним підприємництвом та розробкою системи оцінювання соціального впливу, а “Тепле Місто” взяло на себе напрямок нової економіки та частково урбаністики.

Концепція

Команда два роки працювала над концепцією “Промприладу” і баченням ревіталізації заводу. Врешті-решт вирішили створити на його базі інноваційну платформу на перетині чотирьох напрямків: альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика.

"Це напрямки, які потрібні для переорієнтування міста і регіону з пострадянських контекстів на сучасні, — пояснює Юрій Филюк. — Якість освіти і мистецтва визначають якість мислення та креативності. З доброю освітою і артом тут можуть народжуватися нові цікаві рішення. З іншого боку, цей ефект має підкріплюватися економікою. Без розвитку нової економіки готуватимемо кадри на експорт. Урбаністика — це просторовий розвиток. У самому проекті багато роботи з простором.

"Хочемо закласти нові стандарти якості організації офісних, житлових і публічних просторів".

На території “Промприладу” функціонуватимуть економічні кластери. Проаналізувавши можливості міста і регіону, вирішили зосередитися на сільському господарстві з акцентом на зелене фермерство, їжі та ресторанній справі, ІТ, дизайні, деревообробці, зеленій енергетиці та кіноіндустрії.

На заводі діятимуть IT-академія, дитячий центр, конференц-хол, арт-центр, концертний зал, резиденції, кіноцентр, бізнес-інкубатор, фермерський ринок, майстерні, фудкорт, офіс змін міста, лекційні приміщення, школа промдизайну, а ще броварня і школа пивоваріння, кафе, ресторани, хостел і готель, центр спорту, велохаб і кілька парків. І це не повний список.

Проект реалізують за принципом співтворення — об’єднання багатьох людей, організацій та бізнесів.

"Ми відходимо від пострадянської логіки — є один або кілька інвесторів, які мають комерційні чи власні інтереси. Натомість вибудовуємо процес за логікою "знизу-вверх", яка більше розкриває потенціал суспільства і громади, робить проект більш інклюзивним", — каже Филюк.

Платформа буде відкритою для всіх мешканців міста, а заняття для себе там мають знайти люди незалежно від віку чи сфери зайнятості.

"Ми не створюємо "Хіпстерленд", де працюють айтішники, а місцеві ходять за вікнами і не розуміють, що ж відбувається всередині".

Ще одне завдання проекту — дати можливість молодим людям реалізувати себе в межах міста.

"Вже під час навчання у школі молода людина, яка живе в невеликому місті і відчуває в собі сили, починає думати над тим, аби виїхати. Бо у рідному місті немає можливостей для самореалізації. Наше завдання створити ці можливості тут", — каже Юрій Филюк.

Пілотний поверх

У березні цього року команда орендувала один із поверхів заводу площею 1732 кв. м і вже запустила там низку проектів. Приклад цього поверху має показати громадськості та інвесторам, як функціонуватиме увесь проект “Промприлад. Реновація”.

Сам поверх пустував роками. Там зробили ремонт і внутрішнє перепланування.

На це, а також на розробку концепції та менеджмент всього проекту пішло вже близько $1,2 млн.

Нині на “Промприладі” розмістилися школа танцю, барбершоп і школа перукарів, дитячий простір "Дрібнота", галерея і творча майстерня, мультимедіалаб — коворкінг для створення мультимедійного контенту, майстерня і шоурум "Шуфля", урбан-лабораторія, офіс ІТ-компанії, офіс компанії “23 ресторани”, кафе, бар, коворкінг, конференц-хол і департамент інвестиційної політики міськвиконкому.

Для резидентів діють дві ставки оренди: комерційна для бізнес-проектів — 127 грн/кв. м та субсидіальна для освітніх і соціальних проектів — 67 грн/кв. м.

"У пілоті перетинаються усі напрями, які потрібні нам для побудови екосистеми. Маємо 16 функцій та 14 операторів-гравців. Тут є бізнеси, громадські організації і державний сектор. Тобто є всі представники трикутника "громадськість — бізнес — адміністрація" і чотирьох напрямів, в яких працюватиме проект", — каже Филюк.

Як все працюватиме

"Промприлад. Реновація" функціонуватиме як підприємство нового типу. Воно об’єднає бізнеси, які працюють за комерційними законами, тобто мають витрати і доходи. Але основною метою їхньою існування буде не капіталізація, а створення позитивного соціального ефекту. Власне, за цією схемою у Франківську вже працює громадський ресторан Urban Space 100 — 80% його прибутків йде на проекти розвитку міста.

Ініціатори проекту вже зареєстрували ТОВ "Промприлад. Реновація" і некомерційний фонд "Промприлад", яким керують громадські організації "Тепле Місто", "Інша Освіта", MitOst та Pact.

51% акцій ТОВ належать некомерційному фонду, ще 49% — невдовзі виставлять на продаж. Будь-хто може їх купити і стати співзасновником бізнесу.

ТОВ буде отримувати прибуток, здаючи в оренду приміщення екс-заводу. Орендаторів обиратимуть відповідно концепції проекту.

"Прибутки з оренди розподілятимуться між акціонерами. Частка, яку отримуватиме некомерційний фонд, піде на гранти на ініціативи у сфері освіти, мистецтва, нової економіки і урбаністики. Тобто проект буде сам себе забезпечувати, плюс — генерувати прибуток, який піде на розвиток міста і регіону", — каже Юрій Филюк.

Плани

Наразі команда працює над тим, щоб зібрати кошти та викупити завод. У скільки саме це обійдеться, поки невідомо — тривають перемовини з власниками.

Пілотний поверх запустили, взявши приміщення в оренду на 5 років. Все оплатили з грантових коштів та інвестицій приватних осіб.

Вже у травні стартує відкрита крауд-інвестиційна кампанія: акції підприємства "Промприлад. Реновація" виставлять на продаж. Наступний етап — збір коштів на реконструкцію приміщень.

Паралельно команда працюватиме над розбудовою кластерів і подальшим наповненням простору локації.

Проект планують завершити за 5 років, а його загальний бюджет складає близько 20 млн доларів. 

Фото: Антон Куба