Українська команда на Burning Man – про інсталяцію з протитанкових їжаків, яка нагадає світу про війну

Цьогоріч на фестивалі Burning Man українська команда представить арт-проєкт у вигляді військового меморіалу The Hedgehog Temple. У ньому використають протитанкові їжаки, що боронили Україну з початку війни.

Ми поспілкувалися з авторами та творцями проєкту Ярославом Корцем, Дмитром Зіновьєвим та Олександром Слободянюком про те, як вони створювали інсталяцію, а також які сенси вона несе.

Про підготовку до Burning man та початок великої війни

У 2020-21-му роках через Covid-19 Burning Man не проходив. А коли оголосили про його проведення у 2022 році, станом на другу половину лютого в кемпі української команди вже було близько 40 людей, усі були у процесі підготовки.

“До Burning Man зазвичай ми готуємося цілий рік. Саме у розпалі підготовки почалося повномасштабне вторгнення. На початку березня ми провели спільну зустріч і прийняли єдине можливе рішення не їхати на фестиваль, бо частина спільноти пішла боронити країну в ЗСУ, інша волонтерила, кожен зайняв своє місце, боронячи Україну”, – згадує Ярослав Корець, лідер української спільноти Burning Man.

Десь ближче до осені українські “бьорнери” повернулися до режиму, “коли більш-менш щось можна було планувати”. Якраз тоді Burning Man оголосив тему наступного року – Animalia.

“У той період ми дуже вірили у нашу якнайшвидшу перемогу, у нас була надія, що вже незабаром війна закінчиться, а ми повернемося до пустелі де зможемо розповісти про те горе та велику біду, які війна зробила з нами. І якось всі зірки стали в один ряд: наше бажання зробити саме військовий меморіал на Burning Man, протитанкові їжаки як символ оборони, захисту та єднання, які сформовані у велетенського їжака- тварину. Тема року і, як результат, грант від Burning Man та запрошення для втілення нашої ідеї у життя. Мені здається, що ідея – на поверхні, але, мабуть, в цьому і є її перевага, бо вона зрозуміла кожному”, – каже Корець.

Про роботу над конструкцією

Після двох місяців дизайнерської та інженерної роботи втілювати концепцію у життя взялися Олександр Слободяник (виробник інтерактивних інсталяцій) та Дмитро Зінов`єв, який в цей час вже працював над арт інсталяцією на українській станції “Вернадський” в Антарктиді. Каже, не був до кінця впевнений, чи вдасться реалізувати проєкт, бо часу на виробництво було обмаль. Але задум Дмитру сподобався, тож він погодився на виробництво.

“Хлопці багато часу витратили на дизайн та конструкторську роботу, тому що проект дуже “багатошаровий”, а для цього потрібен відповідний досвід і сильна злагоджена команда. Я не брався за конструкторську документацію Їжака з “нуля”, тому що в той момент наша Майстерня вже була завантажена плановою роботою та, до речі, проектуванням ще одного Арту на Burning Man для ще однієї української команди. Тому чекав поки нададуть креслення, щоб по ним відпрацювати”, – каже Дмитро.

На виробництво Їжака лишалися критичні два тижні, дата відправки була чітко регламентованою, інакше існував ризик що контейнер не доїде вчасно. Тому, в якості посилення, Дмитро вирішив запросити до проєкту досвідчену київську команду зварювальників.

“Надійні, близькі мені по духу хлопці, з розряду “помри, але зроби вчасно і якісно”. Працюємо разом не один рік і пройшли багато проектів, тому в результат повірили. Я не сумніваюся в своїй команді, тому ця частина проекту пройшла, як завжди. Трохи не сказилися від зварювання і координації майже 24/7, але все зробили за розкладом. Дуже добре, що розділили обов'язки з командою Олександра, які зробили декор”, – згадує Дмитро.

За два тижні команди Олександра та Дмитра змонтували інсталяцію в Майстерні. Загалом над проектом працювало близько 30 людей.

“Ми вклалися у необхідні терміни, після чого завантажили інсталяцію у 40-футовий контейнер і відправили через океан”, – каже Дмитро.

Основна частина, яку включає сама інсталяція – більш “театральна”. Щоб зменшити вагу конструкції, частину її зробили з дерева, частину – з металу.

Також до інсталяції додали кілька оригінальних протитанкових “їжаків”, які знаходилися на обороні західної частини Києва, тож на Burning Man їдуть реальні артефакти війни.

“Якби ми виготовили усі “їжаки”, які знаходяться всередині конструкції з металу, то вона важила би приблизно 30 тонн і її важко було би змонтувати. А тому “їжаків” ми виготовляли з імітації металу, і в результаті наша інсталяція важить 3 тони”, – каже Ярослав Корець.

Фінальну конструкцію будуть допрацьовувати на місці, у пустелі Блек-Рок. Приміром, вже на фестивалі каркас поєднають з самими “їжаками” та маскувальною сіткою – ще однією частиною інсталяції. Вона схожа на сітки, які плетуть для військових, і зроблена з тканини піксель.

Про труднощі

Співавтор проєкту Олександр Слободяник каже, що працювати над інталяцією було непросто:

“У нас не відразу все виходило, були різні погляди на зовнішній вигляд конструкції, часу не вистачало, терміни іноді просто “горіли”. В останній момент з проєкту “зістрибнув” конструктор, тому що не ризикнув взяти на себе відповідальність за інсталяцію з кількома тоннами металу над головами людей. Дивом ми знайшли іншого конструктора з Харкова, і десь у той момент я зрозумів, що є шанс встигнути і все врятувати”.

Фінальна версія інсталяції – ще попереду, ніхто не знає, як вона остаточно виглядатиме, є лише уявлення, кажуть у команді.

Про ідею

Українські інсталяція на На Burning Man-2023, візуалізації

“Для мене Burning Man під час війни – це про те, що життя завжди перемагає. Але війна, на жаль – це про руйнування та смерть. Тому коли з’явилася ідея розповісти на Burning Man про війну, ми вирішили розповідати не героїчні легенди, а саме про біль втрати”, – каже Ярослав Корець.

Щороку на Burning Man зводять храм, куди учасники спільноти приносять історії своїх померлих близьких.

“Це дуже зворушливе і енергетично потужне місце. Але просто принести до храму історії загиблих українців мені здалося недоречним. Бо я не можу поставити в один ряд загиблих у війні в Україні з загиблими в мирному житті”, – каже Корець.

Тому українські “бьорнери” вирішили зробити окремий храм, куди принесуть історії загиблих українців, захисників, членів креативної спільноти.

“Ці люди були би живими та веселилися разом з нами на Burning Man, якби “руський мір” не прийшов до нашого дому”, – каже Ярослав Корець.

В української команди чимало таких історій, їх надсилають ледь не щодня. Здебільшого – вдови тих героїв, які разом зі своїми чоловіками мріяли потрапити на Burning Man.

Прийом історій загиблих на війні триває – Ярославу можна надіслати фотографію, або предмет одягу, шеврон чи прикрасу.

Інсталяції на Burning Man у різні роки та українська команда

Світ так чи інакше забуває, або просто не цікавиться війною в Україні, додає Олександр Слободяник.

“Ми маємо гарну можливість попрацювати з унікальною аудиторією, яка живе у своєму окремому світі. Можливо, цим людям не все відомо про те, що відбувається в Україні. Але у них є потужний потенціал, адже на Burning Man приїжджають креативні й заможні люди з усього світу, і достукатися до них і нагадати про війну в Україні – це хороша ідея. А конвертувати цю увагу у конкретну допомогу – справді унікальна можливість”, – каже він.

В останній день Burning Man ці історії перемістять до цьогрічного храму Temple of the Heart, де вони згорять разом з храмом.

“Для мене – це те, що зветься Mission Completed, адже ми робимо арт не для краси. Це комунікаційний меседж, який треба донести саме в необхідний момент необхідним людям у необхідному місці. Подальша доля проєкту вже не така важлива, але не виключаю що проект буде мати потужне продовження”, – каже Ярослав.

Фото: Oleksandr Slobodianyk, Ярослав Корець, Володимир Недогода, Andrew Wyatt / facebook, unsplash.com.