Як команда киян будує модульні будиночки для тих, хто втратив дім під час війни

Команда київського соціального проєкту "Тера М" допомагає повернутися додому тим, хто втратив житло під час обстрілів.

За минулий рік компанія встановила 14 будинків на Чернігівщині. А всього з початку повномасштабного вторгнення близько 50 родин з Київщини та Чернігівщини отримали можливість знову повернутися додому.

Модульне житло зводять дуже швидко – за 35-45 днів і надають людям безкоштовно. У кожному будиночку є все необхідне для життя – від сантехніки до меблів.

Ми поговорили з засновницею "Тера М" Марією Шиян про їхній проєкт, фінансування і про те, хто може претендувати на нове житло.

Про ідею проєкту

Марія Шиян — керівниця компанії "Тера М". До повномасштабного вторгнення працювала в ритейлі і не мала досвіду у сфері будівництва. У лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ, вони з родиною залишилися в Києві. Як і багато українців, взялися волонтерити: розвозили продукти, гуманітарну допомогу, робили все, що було необхідно у той момент. А після звільнення Київщини від окупантів вектор їхньої діяльності змінився.

"Коли звільнили Київщину, ми побачили велику кількість зруйнованого житла і зрозуміли, що треба щось робити. У нас не було розуміння, як це робити, де брати кошти тощо. Але у нас була мета — дати людям житло", — згадує Марія.

Зібравши команду, почали розмірковувати: де шукати ресурси, що краще будувати – модульні містечка, чи приватне житло?

"У всьому є плюси і мінуси. Приватне житло — найкраще для людей, але значно дорожче. До того ж, можна розселити менше людей. У модульних містечках можна розселити багато людей, але є свої нюанси. Ми побачили, що в модульних поселеннях конфлікти між людьми виникають на рівному місці. Адже незнайомих людей з різними звичками та життєвим досвідом поселили на одній території. Багато людей, які звикли до комфортних умов і певної самостійності, змушені ділити одну кухню на 20 сімей. Коли ми почали розпитувати мешканців таких містечок, то всі говорили не про комфорт, а про самостійність. Люди казали: “Дайте нам стіни, підлогу і стелю. Ми матрац постелимо і будемо жити, аби тільки самостійно", — розповідає керівниця "Тера М".

Тоді Марія почала розглядати варіант індивідуальних модульних будинків. Це здалося хорошим рішенням, однак виникло питання — де їх встановлювати. Чи у всіх, хто втратив житло є земельна ділянка, чи готові громади виділяти землю, наприклад мешканцям багатоквартирних будинків, чи є проведені комунікації тощо?

"Ми зрозуміли, що закопаємося у рішеннях сесій (місцевих рад – БЖ), дозволах та іншій документації, пройдуть роки, а нічого не буде зроблено.

Тому ми обрали такий варіант: ставити будинки на ділянках, що вже є у власності. Тобто будинок зруйновано, але є город, є місце, де людина жила й до цього.

Якщо на їхньому подвір'ї встановити модульний будинок, діти зможуть спілкуватися з тими ж дітьми, з якими виросли, батьки будуть ходити на свою ж роботу. Це знижує рівень стресу, не потрібно переживати ще додаткові емоційні та психологічні навантаження", — розмірковує Марія Шиян.

Працювати вирішили на Чернігівщині – цей регіон чи не найбільше постраждав від російської окупації.

"Я місяць прожила в Чернігові, працювали в полях з п'ятої ранку до восьмої вечора. Приїхала на Різдво — обійняла дитину, вона мені подарувала таку статуетку, схожу на Оскар, з надписом “Найкраща мама в світі”. Я її обійняла, заснули, а зранку знову поїхала на Чернігівщину", — згадує жінка.

Про фінансування проєкту

Зупинившись на ідеї індивідуальних модульних будинків, команда почала шукати фінансування. Зверталися у різні організації, благодійні фонди і банки.

Проєкти "Тера М" не фінансує держава. Команда залучає кошти інвесторів, яким вдалося довести, чому треба вкладати в проєкт і чому це важливо для України.

Наразі "Тера М" співпрацює з Rotary Club Kyiv Capital, Citibank Україна, благодійною організацією Peli Can Live.

Команда проєкту з виготовлення модульних будинків складається з фахівців та фахівчинь, які працюють з донорами (від “Тера М”, Rotary Club Kyiv Capital, Peli Can Live), юристи, а також власне працівники, які виготовляють будинки.

Виготовлення будинку і встановлення його — це найменш часозатратна дія. Найбільше часу йде на аргументацію, переговори і погодження документів. За словами Марії, тільки погодження коштів може тривати 6-8 місяців. Буває так, що інвестори відмовляють, а буває, що подвоюють суму і хочуть зробити більше будинків, ніж було заявлено на початку.

"Це дорогий проєкт, але дуже вимірюваний і його результат чітко видно. Якщо взяти, наприклад, роздачу харчових наборів, то, з одного боку, там все простіше. Виділили кошти, закупили продукти, роздали, пофоткали з пакетами і все. Але з іншого боку, ніхто не знає, чи була у тих людей їжа, чи дійсно вони її потребували. У нас же є конкретні люди, у них є земельна ділянка і зруйнований будинок, ми ставимо модульний і вони далі живуть своє життя", — розповідає Марія Шиян.

Про канадські технології та українські меблі

У 2022 році компанія Марії Шиян починала робити будинки з металевим каркасом за допомогою “сендвіч-панелей”. Виробництво розмістили неподалік Києва. А згодом перейшли на канадську технологію і перебралися на захід країни. Так вдалося дещо здешевити процес будівництва, адже сировина знаходиться поруч і менше коштів треба витрачати на перевезення матеріалів.

Корпус будинку виготовляють з дерев'яного бруса. Сухе дерево обробляють антисептиком, який захищає від горіння та шкідників. Стіни утеплюють, проводять електромережу, систему водопостачання й водовідведення. Зверху будинок вкривають вагонкою.

"Для утеплення ми використовуємо пресовану базальтову вату, вона не осипається, добре тримає форму, поглинає шуми, вона досить довговічна і її не їдять гризуни. Електрокабелі вкриваються додатковим захистом, щоб запобігти загорянню", — ділиться Марія.

Будинки виходять теплі, тихі і довговічні. Марія згадує, що якось вони навідались до новоселів під час штормового вітру, але в будинку його навіть не було чутно.

Під час виготовлення будинку ми намагаємось робити так, щоб люди мали можливість самі відремонтувати або переробити щось на свій лад. Щоб їм не потрібно було кожного разу викликати нас, а своїми силами зробити те, що потребує уваги", — говорить жінка.

Будинок виготовляють за 35-45 днів. На місце встановлення він прибуває максимально готовий. У ньому встановлений бойлер, душ, туалет, меблі. Є навіть постільна білизна і рушники. Марія говорить, що меблі і устаткування обирають українські. Лиш побутова техніка — іноземних виробників.

"Це мінімальний набір усього необхідного. Звісно, це не люксові речі, а якісні та економні, виготовлені українськими виробниками", — розповідає Марія.

Як тільки будинок встановили, підключили комунікації, у ньому одразу можна жити.

"Це такий кайф побачити, як люди заселяються в будинок. Хтось не вірить, хтось насторожений, хтось ридає, хтось дякує: всіх переповнюють різні емоції. А коли вже приїздиш через тиждень-два, коли родина вже постелила килими, почіпляли якісь рушники, порозвішували свої фотографії, то бачиш як цей будинок оживає, і ти розумієш, що ці гроші і зусилля, які ти витратив — не даремні", — говорить Марія.

Повністю зібраний будиночок з усім устаткуванням коштує від 16,5 тис. доларів. Але люди отримують таке житло безкоштовно.

Як обирають кандидатів

Отримати модульне житло можуть ті, хто втратив своє під час воєнних дій. Процес відбору кандидатів на нове житло відбувається таким чином: команда Марії надсилає запити до громад, які зазнали значних руйнувань. Голови громад подають списки людей з описом ситуації, складом родини тощо. Далі документи потрапляють на стіл інвесторам. Донори розглядають і обирають тих, кому б вони хотіли допомогти.

У кожного донора свої критерії: хтось хоче поставити декілька маленьких будинків, і тоді на вибір впливає склад сім'ї, хтось, навпаки, хоче підтримати родину, де декілька дітей.

"Важливо, щоб у людей не було альтернативного житла. Ми витрачаємо дуже багато власних ресурсів, донори вкладають великі кошти, і було б несправедливо збудувати будинок тому, у кого є ще одна хата чи квартира. А водночас інші люди взагалі нічого не матимуть. Тому відбір проводиться дуже ретельно", — говорить Марія.

Усього за майже два роки роботи "Тера М" виготовила і встановила 14 модульних будинків.

Одна з родин, яким вдалося допомогти – сім'я Гайдуків з Чернігівщини. Восьмеро дорослих з трьома дітьми прожили в окупації більше місяця і змушені були постійно переховуватися у підвалі.

"Вийти назовні не можна було. Свистіло, летіло над головами. В погребі два градуси було. Сиділи на картоплі. Уявляєте?", — розповів Михайло Гайдук.

Під час обстрілу ворожий снаряд потрапив у будинок, і родина залишилась без житла.

Після деокупації Чернігівщини родина пройшла відбір донорів і потрапила до проєкту від "Тера М". Компанія привезла і встановила на їхньому подвір'ї новий модульний будинок.

Про важливість проєкту

Одним з вагомих аргументів стосовно важливості проєкту Марія вважає те, що люди залишаються в Україні. Це допомагає зберегти кадровий потенціал. Адже, наприклад, якщо учителі, чи медики втратили житло і їм нададуть новий будинок, вони не виїдуть за кордон. Таким чином продовжить роботу ще одна школа, чи медпункт.

Марія Шиян вважає, що їхня ініціатива, це не тільки про будинки. Це — про повернення додому, до звичного способу життя. До того ж це про певний розвиток, а в деяких випадках — про покращення умов проживання.

"Не в усіх зруйнованих будинках у селах була вода й каналізація. В модульних будинках є всі комунікації. Діти ростуть у покращених умовах і розуміють, що мати душ і туалет у будинку — це норма. Я щиро радію, що люди, які багато пережили, отримують кращі умови, це підвищує рівень життя", — пояснює Марія.

Надання житла тим, хто втратив усе — це ще й про повернення віри людям і запевнення в тому, що не все на світі купується за гроші, додає жінка:

"Люди отримують хороші умови, і за це нічого не платять. Інколи ми бачимо в очах деяку зневіру. Вони не вірять, що це по справжньому. Дехто думає, що це тимчасово, а потім доведеться платити, або щось робити".

Насправді ж будинки передаються новим мешканцям, як гуманітарна допомога. Тож людей не обтяжують додатковими витратами на податки тощо. Єдине обмеження – такий будинок не можна продати, здати в оренду, чи використовувати для комерційного призначення.

Марія каже, що їхня ініціатива матиме продовження. "Тера М" вже працює над новим проєктом, деталі якого зможуть повідомити згодом.

Український стартап, що будує модульні будинки для переселенців, отримав 500 тисяч євро інвестицій

Наталія Габрух 24 лютого 2024