Як нічні клуби пережили 2020 рік: історії Closer, Otel' та Keller Bar
По клубах карантинні заходи вдарили чи не найсильніше: спочатку тотальний локдаун, заборона працювати після 22 години, а потім і карантин вихідного дня. Ми розпитали три київські нічні клуби: Closer, Otel' і Keller Bar – про те, як вони виживали у 2020.
Аліса Маллен, колишня PR-директорка арт-центру Closer, PR-директорка Brave! Factory Festival та Strichka, засновниця агентства Strela
Заборгованість: майже 5 мільйонів гривень Що роблять: провели краудфандингову кампанію, де зібрали 34 тисячі євро; подались на грант від Українського культурного фонду
Про заходи
До 8 березня у нас проходило по дві вечірки щотижня, а потім ввели локдаун. З червня у нас були денні заходи від Savage Food. У липні ми відсвяткували день народження, а до вересня щосуботи влаштовували нічні заходи. Уже три тижні ми проводимо денні вечірки, які починаються о другій дня і тривають до дев’ятої. Проте з усіх заходів ми повноцінно провели лише один чи два за час карантину.Ми також перенесли фестивалі Strichka та Am I jazz? в онлайн. На захід мали змогу подивитися більше людей, ніж зазвичай приходило. Проте формат живих фестивалів є незамінним – не можна порівнювати реальну присутність друзів і перегляди в інтернеті. Можливо, ми робитимемо трансляції у майбутньому, формат досить цікавий, але не за рахунок фізичних реальних заходів. Якщо ми зрозуміємо, що у нас є сили робити додатково трансляції, або це буде якийсь міжнародний захід із різних клубів, то ми готові розглянути онлайн. Проте загалом це досить затратно. Ми все ж робимо вечірки не заради переглядів, а для себе.
Про допомогу від держави
Closer отримає грант від Українського культурного фонду. Ми стали єдиним клубом, який подав заявку, але отримати грант майже нереально. Треба було зібрати купу всіляких підтверджень, а надана сума не покриває і половини збитків.
Зараз ми хотіли б саме фінансової підтримки. Я розумію: багато хто вважає, що ми просто якісь хіпстери і наркомани. Та ми платимо податки і приваблюємо безліч туристів. Closer, Otel’ та інші клуби вважають найкращими у своїй сфері. Є іноземці, які знають про Україну лише три слова: Чорнобиль, Кличко і Strichka. Я вважаю, це вже про щось говорить.
Було б добре, аби хоча б відремонтували дорогу. Щоб коли туристи до нас приїжджали, то не по смітнику йшли, щоб їм було приємно. Усілякі роботи по благоустрою території навколо мають виконуватися із міського бюджету. А якщо держава не може нічим допомогти, то, будь ласка, нехай хоча б не заважають і не встромляють палиці в колеса.
Про шляхи поліпшення ситуації
Я вважаю, що клубам варто триматися разом. Зараз усі діють поодинці, хоча ми і дружимо, і ходимо один до одного на вечірки. Так уже склалося, що кожен у бізнесі сам за себе. Майже у жодній сфері немає такого об’єднання, де збиралися б директори та разом обговорювали проблеми, пропонували ідеї. Разом ми могли б багато що змінити: щось написати, попросити допомоги, привезти якогось журналіста, який би розповів про поточну ситуацію закордоном. Коли ти один намагаєшся щось зробити, то часто все на етапі ідеї і закінчується.
Павло Дергачов, власник Otel'
Борг: близько 220 тисяч гривень Що роблять: акцію зі збору коштів, суму треба зібрати до 31 грудняПро заходи
Ми намагалися відповідати загальним тенденціям, писаним і неписаним правилам. Якщо ніде не було вечірок, то у нас також не було. Можна перерахувати на пальцях вечірки, які ми провели. Були 5-8 нічних заходів, проводили денні вечірки. Звичних вечірок щоп’ятниці та щосуботи не проводили.У нас відбувалися приватні заходи, корпоративи, дні народження. Проте зараз навіть такі методи виживання дуже обмежені у часі й у кількості.
Ми спробували запустити джазові концерти з обмеженою кількістю місць та дотриманням дистанції. Цей проєкт не став фінансово успішним, навіть трохи збитковим, проте його було цікаво створювати: атмосфера, люди, музика, свічки. Ми часто жартуємо, що йшов 500-й день карантину, у світ повертався джаз. Навіть робили тенісний турнір. Усе це було рефлексією, бажанням зайняти себе, яке не мало комерційної цілі.
Про заборгованість
Наразі клуб заборгував близько 220 тисяч гривень за оренду та комунальні послуги. Проведені заходи зовсім не покривали витрати, і все якось дійшло до критичної точки. Напевно, тут зіграв більше фактор традиції гасити всі борги перед Новим роком.Так би ми ще далі тягнули. Проте цей Новий рік змусив нас прискоритись, ми вирішили зробити те, чого ніколи ще не робили – попросити про допомогу.До цього ми самі вирішували усі питання. Та на те він і клуб, об’єднання людей, які мають певні інтереси. Тут є пряма зацікавленість людей у культурі та розвагах, у місці, яке вони можуть відвідати.
Про поступки орендодавців
Поступкою можна вважати те, що нам дозволили накопичувати цей борг, а не розривали контракт, а ще знижку зробили. Ми не можемо вимагати більшого, адже деякі сфери після локдауну оговтались, і їх могли б запросити на наше місце.
Про рейди поліції
Напад Муніципальної охорони не мав фінансових та фізичних збитків: вибиті двері поставили на місце (з 5 на 6 грудня в Otel' увірвалася поліція. правоохоронці виламали двері, але у приміщенні відвідувачів не було). Просто це було страшно. Наступного дня у нас був джазовий концерт і ті люди, які не знали про нас, опосередковано чули про рейд і розуміли, що Otel' – це місце, куди може просто так завалитися поліція, побити відвідувачів та почати переписувати ваші дані.Деяким людям стало страшно приходити, але мені здається, цього вони і намагаються досягти.Я був дуже злий. Замість того, щоб займатися своїми справами, я спілкувався з журналістами, писав заяви у ДБР. Це вибило мене з життя на тиждень. Мені соромно перед собою за те, що побили мого знайомого Влада, який був у клубі тієї ночі, а я ніяк не зміг на це повпливати.
У нас уже були рейди у 2014 і 2015: вони були жорсткіші, але тоді вони були офіційними.Зараз же все відбувається без якихось дозволів. У Keller увірвалися під прикриттям антинаркотичного рейду, але ніхто не приніс папірчик, який підтверджує законність цієї дії. Поліція прикрилася антинаркотичним рейдом, щоб просто увірватися у приміщення. Це найстрашніше.
Денис Коваль, співвласник Keller Bar
Що роблять: влаштовують суботники для розбудови клубу, тестують нові формати
Про відкриття на початку карантину
Ми планували грандіозне повернення навесні 2020. Відкриття відбулося саме на початку карантину, тому нічого із запланованого втілити у життя нам не вдалося: не було іноземних гостей чи спецефектів. Та це все одно було класно. Ми вклали сюди частинку душі, це місце об’єднує навколо себе наших друзів та однодумців, людей, які люблять цю культуру і такий спосіб життя. Після усього, що ми зробили, було приємно почути захоплені відгуки від гостей про те, куди вони потрапили, як усе виглядає та як вони це все відчувають. Відкриття стало справжнім подарунком.Про денні вечірки
На жаль, ми не змогли розвинути цей формат максимально ефективно. Доволі важко сконцентруватися на творчому процесі, коли ти перебуваєш у процесі будівництва. Проте ми сподіваємося розвинути денні вечірки у майбутньому. Ми самі відвідували такі заходи у інших країнах, вони були особливо популярні в Іспанії ще до карантину.
Наші люди, тобто клубна тусовка, звикли, що вечірки – це нічні заходи, вони звикли гуляти вночі. Спочатку відвідувачі збиралися лише після сьомої, хоча ми починали уже о другій, а справді відпочивати починали ближче до десятої, коли вже був час зачинятися. Цей формат втрапив у країну дуже зненацька. Ми, напевно, ще просто не звикли до цього.
Про заборгованість
Клуб мав великі витрати і під час ремонтних робіт, і під час карантину. Усі наші прибутки йдуть лише на виплату оренди, заробітні плати та комуналки. Цьогоріч ми перебували у режимі “залишатися на плаву”. Усі фінанси, вкладені у клуб, не повертаються, і невідомо, коли повернуться. Ще й держава перешкоджає нам найжорсткішим способом. Нам кажуть сидіти у куточку та не рипатись.Про рейди поліції
До початку карантину вихідного дня у п’ятницю, 27 листопада у Keller Bar увірвалася Нацполіція. До нас вірвалося більше 50 правоохоронців, а потім стільки ж слідчих. Ця наша вечірка стала, мабуть, найвідвідуванішою. Мені дуже прикро, що сталася така ситуація. У той вечір у нас відпочивала молодь, хтось склав сесію, а потім прийшли представники поліції, які вели себе максимально безцеремонно: вибили двері, повалили відвідувачів на підлогу та почали їх обшукувати.
Та люди відреагували дуже спокійно. Мені подобається те, що наші відвідувачі – це культурно дорослі люди. Ми запропонували повернути гроші за квитки, адже люди не отримали те, за що заплатили. Проте переважна кількість відвідувачів відмовилась, щоб підтримати заклад, ми їм за це дуже вдячні.
Про підтримку людей та роль держави
Заклади сьогодні підтримують люди. У нас є такий формат – суботник. Ми збираємося дозволеною кількістю людей і разом робимо господарчі та ремонтні роботи.Наймані працівники – це величезні витрати, але тут збираються друзі та однодумці, і ми класно проводимо час. Такі суботники завжди закінчуються музикою, барбекю та іншими розвагами.
Разом ми побудували літній майданчик та переобладнали нижній танцмайданчик. У останньому мав би бути затишний бар, як це було, коли ми ще працювали на Житньому ринку. Проте карантин змінив наші плани, і наші люди допомогли нам адаптуватися.
Проте так не має бути. Нам потрібна допомога від держави. Ми – сучасний культурний осередок, сюди приходять творчі люди, які уособлюють прогрес і створюють щось нове у державі. За рахунок розвитку електронної музики в Україні також розвивався і туризм. Можливо, державний апарат ще не доріс до того, аби підтримувати нас, але ми стали візитівкою міста.
Досвід за кордоном
У Німеччині нічні клуби можуть отримати виплати до 25 000 євро, а Великобританія дозволила клубам подаватися на допомогу з фонду розміром 1,57 мільярдів фунтів стерлінгів після успішно проведеної адвокаційної кампанії #LetUsDance.Відомі клуби такі як Village Underground у Лондоні, Wilde Renate у Берліні, Elsewhere у Нью-Йорку та інші розпочали власні краудфандингові кампанії.
У Японії нічним клубам в період карантину виплачують майже $5000 за кожні 10 днів. У країні не передбачені закони, які дають державі право зачиняти бізнеси, тому вони пропонують фінансову винагороду за дотримання карантинних правил.
У США популярності набули віртуальні нічні клуби, де відвідувачі платять від $1 до $80, аби отримати доступ до zoom та стрімів, щоб послухати діджеїв.
У Сінгапурі нічні заклади можуть отримати грант на $50 000 або разову виплату розміром $30 000. Такі виплати призвели до того, що більшість власників клубів погодились із тим, що заклади мають залишатися закритими задля безпеки громадян.
У Франції клубам запропонували виплатити компенсацію у розмірі 20% від їхнього минулорічного доходу або 10 000 євро, залежно від того, що вигідніше для того чи іншого закладу.
Фото: Саша Змієвець, npu.gov.ua, salon zur wilden renate, Keller.Kyiv, надані закладами
