VR, іпотерапія, відновлення через мистецтво: Інноваційні методи реабілітації військових в Україні
За два роки повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю збільшилася на 300 тисяч. Станом на серпень 2023 року близько 50 тисяч українців втратили кінцівки. Із лютого 2022 року до березня 2024-го отримали поранення 1257 дітей.
Сьогодні в Україні все частіше застосовують анімалотерапію, VR і відновлення через мистецтво як допоміжні інноваційні методи реабілітації. Ми поспілкувалися з фахівцями цих напрямів, аби дізнатися, як вони працюють.
Іпотерапія
Науковці з'ясували, що спілкування з конем викликає позитивні емоції, сприяє подоланню страху й підвищенню самооцінки, розвиває навички контактування із зовнішнім світом. Зараз іпотерапію застосовують у різноманітних випадках – від психоемоційної чи фізичної реабілітації до психолого-педагогічної корекції.
“Іпотерапія — достатньо новий метод реабілітації для України. Однак нині він усе більше набирає обертів. Це метод медико-соціальної реабілітації, який входить у протокол лікування для дітей з органічним ураженням центральної нервової системи. Передусім — із ДЦП”, — зазначає Ганна Бураго, медичний психолог і президент громадської спілки Асоціації іпотерапевтів України.
14 років тому Ганна з колегами заснували київську благодійну організацію “Реабілітаційний центр Спіріт”, за цей час його відвідало понад 6 тисяч дітей з інвалідністю і більше 200 внутрішніх переселенців. Також тут надають допомогу дітям-сиротам та усім іншим людям, які потребують допомоги.
“Якщо ми займаємося фізичною реабілітацією, то нам обов’язково знадобиться саме такий кінь, який чинитиме біомеханічний вплив. Це має бути кінь правильної статури, який правильно крокуватиме. Якщо ми говоримо про психокорекцію чи інші напрямки навчання за допомогою коня, нам не обов’язково на нього сідати. Ми можемо багато чого робити із землі поряд із конем”, — пояснює Ганна.
Спеціаліст, який проводить такі заняття, повинен до певного рівня опанувати верхову їзду, але передусім має бути спеціалістом у необхідній галузі. Якщо це педагогічна робота — бути педагогом. Психологічна — психологом. Психотерапевтична — психотерапевтом.
“Іпотерапія підходить усім. Погодьтеся, зараз чи не в кожного перевтома чи стрес. Майже у всіх психоемоційне вигорання. Є фізичні проблеми, зокрема болі в спині, порушення постави тощо. Загалом є багато показників для роботи поряд із конем. Навіть тренінги лідерських якостей проводять за допомогою коня. Якщо ми говоримо про медичні показники, то це психоемоційне вигорання, посттравматичний стресовий розлад, неврологічні прояви, наприклад, у військових це мінно-вибухові травми. Якщо ми говоримо про дітей, то це, безумовно, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектру, реабілітація після інсультів, генетичні синдроми, орфанні захворювання. Спектр дуже великий”, — говорить Ганна.
Як іпотерапію використовують у відновленні військових
Улітку 2022 року в центрі започаткували унікальну інноваційну програму з психоемоційної стабілізації військових Spirit Warrior. У межах програми уже отримали допомогу понад тисяча захисників.
“Хлопці, які до нас приходять, спочатку працюють із психотерапевтом. Далі вони спілкуються з конем, встановлюють контакт. Потім іде етап верхової їзди з елементами лікувальної фізкультури. Далі вони знову переходять до психотерапії. Повністю розказати, як це відбувається, неможливо. Бо це дуже професійне перетікання з одного в інше”, — зазначає Ганна.
До центру звертаються військові із застряганнями в минулому, порушеннями сну, когнітивної діяльності, психоемоційними порушеннями і ПТСР. Є ті, хто до цього лікувався в психоневрологічній лікарні, а також воїни, які тільки-но повернулися з “нуля”.
“Ми знаємо, якими вони прийшли. Наше завдання — узяти їх у цьому стані, а через три години після сеансу побачити розслаблення і задоволення. Дізнатися, що на наступний день вони змогли поспати. Я вважаю цю методику дуже ефективною, адже в у ній менше втручань людини, наприклад, анкетувань і питань, які можуть дратувати. А навпаки — усе спрямоване на взаємодію з конем і сенсорні відчуття, тактильність, встановлення контакту й задоволення”, — підсумовує Ганна.
Де можна пройти реабілітацію за допомогою іпотерапії: “Реабілітаційний центр Спіріт” в Києві; кінний клуб “Стетсон” в Одесі; Центр фізичної реабілітації “Крок за Кроком” в Києві.
VR-реабілітація
Уперше VR почали використовувати для військовослужбовців у 90-х роках для знеболення. Тоді він показав значні результати. Нині цей метод став дуже поширеним в Україні як допоміжний засіб для реабілітації поранених. Його застосовують уже близько 20 медзакладів.
Із літа 2022 року допомагають медзакладам використовувати VR як допоміжний засіб для реабілітації волонтери проєкту Art Therapy Force. Вони впроваджують ініціативу разом із режисером театру, документального кіно й імерсивних проєктів Пьотром Армяновським.
Активісти передали установам 6 шоломів віртуальної реальності, а також створили цикл відеороликів для лікарень про користь використання VR у реабілітації на основі досвіду в Україні. У них йдеться, зокрема, про налаштування VR-шолому, програми, які допоможуть навчитися користуватися джойстиками й доповненою реальністю, створення 3D-скульптур, фортепіано у доповненій реальності тощо.
Проєкт Art Therapy Force націлений на відновлення психоемоційного здоров’я через мистецькі практики. Ініціативу запровадила громадська організація АРТ ДОТ.
Пьотр разом із керівницею проєкту Art Therapy Force Веронікою Скляровою робили презентацію для Міністерства культури. Там нею зацікавилися.
Привабливість віртуальної реальності — у її здатності створювати динамічні безпечні тривимірні середовища. Вони — мультисенсорні, інтерактивні та захоплюючі. Водночас VR дає змогу реєструвати поведінкові реакції на змодельовані умови, що імітують реальні ситуації, яких пацієнт може боятися або вважати складними.
“Наразі клінічно перевірене використання VR для лікування тривожних розладів і ПТСР, знеболення під час болючих медичних процедур. А також — для оцінки й реабілітації фізичної та когнітивної працездатності. Це здійснюється через підтримку взаємодії пацієнтів з ігровими та систематично наданими завданнями та тренувальними вправами”, — пояснює Олег Забара, завідувач відділення реабілітації ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності”.
Також фахівці використовують у VR-реабілітації техніки Майндфулнес для релаксації та заспокоєння, а також підвищення концентрації уваги.
“Майндфулнес-практики дають можливість пережити досвід максимальної присутності зовсім в іншому місці та справжні відчуття спокою та задоволення. В уяві досягти такого відчуття занурення та присутності досить важко”, — пояснює Олег Забара.
Кому підходить VR-терапія
VR-терапію використовують у лікуванні тривожних розладів та ПТСР. За допомогою VR створюють віртуальні середовища, що імітують реальні ситуації, яких пацієнт може боятися або вважати складними. Тобто віртуальна реальність — це безпечний і контрольований спосіб показати постраждалим їхні страхи. У такий спосіб відбувається емоційне перероблення структур страху.
У випадку ПТСР пацієнта занурюють у травматичну подію за допомогою VR-симуляції. У такий спосіб постраждалий може почати протистояти й терапевтично переробляти емоції, перебуваючи в безпеці.
VR часто використовують при фантомних болях, з якими важко впоратися медикаментозними засобами.
“Є ще радянська система дзеркал. Її суть у тому, що ставлять дзеркала таким чином, щоб людина бачила в них свою втрачену кінцівку. Таким чином мозок легше адаптується до втрачання, відтак зменшується кількість фантомних болей. Це допомагає втілеснити новий досвід. VR працює приблизно таким же чином, якщо йдеться саме про фантомні болі. Коли військовий бачить свою втрачену кінцівку і може оперувати нею у віртуальній реальності, йому потім легше адаптуватися в реалі”, — пояснює керівниця проєкту Art Therapy Force Вероніка Склярова.
Однак це може спрацювати й у негативний бік, зазначає Олександр Єрьомін, фізіотерапевт, реабілітолог, засновник реабілітаційного центру Eremin Center.
“Якщо постійно через VR роздратовувати відповідні рецептори головного мозку, вмикати їх і думати, що в тебе є кінцівка, може посилюватися тривога, депресія, різні психологічні розлади. Людині з часом стане вигідніше жити не в нашій, а у віртуальній реальності”, — пояснює Єрьомін.
У 2023 році ефективність VR-терапії перевірили серед пацієнтів із хронічним скелетно-м’язовим болем. Вона показала досить багатообіцяючі результати. Однак для остаточних висновків необхідні подальші дослідження.
Так само VR активно впроваджують у лікування людей із гострими психічними розладами. Під час досліджень виявили, що після застосування VR у пацієнтів підвищується рівень релаксації, щастя і зв’язку з природою. Натомість знижується рівень стресу, тривоги і смутку.
Також VR використовують у боротьбі із депресією, гострим і хронічним болем, емоційною регуляцією стресу, вживанням психоактивних речовин і залежностями, тренуванням функціональних навичок, черепно-мозковою травмою, аутизмом, синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, хворобою Альцгеймера, інсультом тощо.
Ризики й недоліки VR
Віртуальна реальність, застосовуючись для реабілітації, не має ігнорувати принципи доказової та етичної клінічної практики. Зрештою, технологія — це не більше ніж інструмент. Сама по собі технологія нікого не “виліковує”, але може суттєво розширювати навички добре підготовлених лікарів.
“Клінічні застосування VR, надаючи нові й потенційно потужні клінічні можливості, швидше за все принесуть терапевтичні переваги, якщо їх застосовуватиме добре підготовлений лікар, який професійно розуміє складність нагальних проблем психічного здоров’я”, — підсумовує Олег Забара.
Отож, у разі неправильного застосування VR-технології можуть не допомогти, а навпаки, нашкодити реабілітації. На думку Олега Забари, щоб уникнути ризиків, Україні передусім треба усунути такі недоліки:
- низьку інформованість пацієнтів щодо використання VR у медицині, що спричиняє недовіру до неї;
- невелику кількість застосунків українською мовою;
- брак спеціалістів.
Де можна пройти реабілітацію за допомогою VR: обласний госпіталь ветеранів війни Івано-Франківської облради; Калуська центральна районна лікарня; “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” у Дніпрі; Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України в Києві; центр реабілітації "Шлях до здоров’я” у Дніпрі.
Відновлення через мистецтво
Проєкт Art Therapy Force створили для відновлення психоемоційного здоров’я українців через мистецькі практики. Ініціативу запровадила громадська організація АРТ ДОТ.
Учасники проєкту прийшли в цю роботу з мистецтва — раніше вони займалися фестивалями, театрами і продюсуванням проєктів за кордоном. Однак із 24 лютого 2022 року переорієнтувалися на формат допомоги.
“На початку повномасштабного вторгнення рф наша організація провела декілька освітніх ретритів для українських митців та їхніх дітей у Хорватії. Заходи відвідало понад 100 українців віком від 5 до 67 років. Там ми познайомилися із партнерами, які теж почали свою діяльність після повномасштабного вторгнення, а саме — займалися повоєнним відновленням мистецького сектору. Їхній досвід став основою нашої фахової роботи”, — розповідає Вероніка Склярова, керівниця проєкту Art Therapy Force.
Наразі організація створює мистецькі проєкти на базі лікарень, притулків для переселенців, дитячих притулків та мистецьких інституцій. Art Therapy Force співпрацює з 9 університетами, де організовує курси музикотерапії. Зокрема — від Найджела Осборна, британського композитора, арттерапевта й експерта з використання музики та мистецтва для підтримки дітей, які пережили травматичний досвід унаслідок військових конфліктів. Також активно співпрацює з Unbroken Center — найбільшою українською реабілітаційною лікарнею.
У межах проєкту організовують Ukrainian artist camp. Це освітні ретрит-табори для українських мисткинь, що цікавляться темою арттерапії, та їхніх дітей.
Також Art Therapy Force проводить Kids Art Retreat Project. Йдеться про табори артвідновлення для дітей із прифронтових регіонів України. Там вони займаються танцями, музикою, театром, прикладним мистецтвом та художньою терапією під керівництвом міжнародних спеціалістів.
Мистецькі ретрити, терапія музикою та танцем
Організація запустила однотижневий артвідновлювальний проєкт для дітей ВПО та членів їхніх родин Family Art Retreat Project.
Під час проєктів Art Therapy Force діти й дорослі можуть пробувати різні форми творчої діяльності та активізувати процес відновлення та зцілення через мистецтво.
Зокрема, акторська майстерність допомагає зняти надмірне психоемоційне напруження, вивільнити важкі емоції, розвинути емпатію і покращити комунікацію в групі. Музична терапія дає змогу почути себе, відчути єдність з іншими та покращити командну роботу через гру в оркестрі й написання спільних терапевтичних пісень. Танцювально-рухова терапія допомагає зняти м’язову напругу, розслабити тіло, виразити внутрішній стан через рух, вивільнити затиски й повернути відчуття внутрішньої стабільності.
Аби визначити ефективність заходів, фаховий психолог проєкту проводить анкетування до й після табору/ретриту, окремо анкетує батьків та дітей, щоб зрозуміти, як покращився стан дитини.
“Показники дуже видимі. Ми бачимо, як регулюється серцева діяльність, вирівнюється дихання і стабілізується психоемоційний стан”, — говорить Вероніка.
Однак відновлення через мистецтво може бути дуже різним, зауважують в Art Therapy Force. Це не лише арттерапія. Йдеться про набагато ширше поняття.
“Наприклад, у США є дослідницькі центри, які займаються вивченням впливу музики на здоров’я. Це більше медичні заклади, аніж мистецькі. В Україні ми тільки йдемо до цього. У нас немає привілею займатися чистим дослідженням. Ми всі практики. Фокусуватися на розробці методології досліджень важко через час, ресурси і виклики, з якими доводиться стикатися”, — пояснює Вероніка.
Мета Art Therapy Force — ширше показати, якими різноманітними можуть бути мистецькі способи допомоги. Один із них таких способів — технологія Х-System, розроблена на основі досліджень британських професорів Пола Робертсона й Найджела Осборна.
Х-System допомагає дітям з епілепсією за допомогою музики. Це взагалі не арттерапія, тому що діти фактично не чують музику.
“Фахівці-неврологи досліджують, яка частина мозку хворої на епілепсію дитини є здоровою. А спеціалісти Х-System підбирають музику з відповідними частотами, яка може впливати, покращувати і стабілізувати стан цієї здорової частини мозку. Наша організація надає спеціальне звукове обладнання, яке називається Music Nights. Дитина з епілепсією слухає спеціально підібрану музику всю ніч. І таким чином через підпримку здорових імпульсів знижується кількість нападів від 25 до 44 %». Також після впровадження системи Х-System діти починають бачити сни. Можливе навіть зменшення медикаментозного втручання”, — пояснює Вероніка.
Наразі Art Therapy Force відкрив Open call для медичних закладів, які зацікавленні у впровадженні технології. Проєкт реалізують упродовж 2024 року на базі обраної лікарні. У межах проєкту фахівці та лікарі-неврологи оберуть 20 сімей із дітьми, які страждають на епілепсію.
В Україні поки що немає вищої арттерапевтичної освіти. Одна із цілей Art Therapy Force — запровадити її.
“Зараз ми працюємо із сімома вишами в Україні, запроваджуємо річні і дворічні курси. Педагоги з мистецтва, композитори, психологи можуть проходити наші курси й набувати потрібних навичок роботи”, — говорить Вероніка.
Де можна пройти реабілітацію через мистецтво: слідкувати за анонсами Art Therapy Force
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото: Art Therapy Force, КМДА, Вероніка Склярова, ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності”, “Реабілітаційний центр Спіріт”, Eren Li/Pexels
