Girl power: Історія дівочої майстерні дронів
Girl power — так неофіційно називається дівчача команда зі збору дронів у родині Мухіних. Вже майже рік школярки Ліка та Поля разом зі своєю мамою Аліною збирають дрони і передають захисникам на передову.
Розповідаємо, як дівчата вирішили збирати вдома FPV для допомоги військовим.
Як усе почалося
Ліці – одинадцять, Полі – чотирнадцять років. Школярки дуже активні і мають неочевидні хоббі: займаються скелелазінням і парусним спортом. Із лютого вони ще й волонтерки.
Почалося все із знайомства із організацією Social drone — це величезний проєкт, ідея якого полягає у тому, щоб навчити кожного збирати дрони. Там можна не лише знайти однодумців, а й опанувати нове для себе заняття. Аліна Мухіна розповідає:
“Якщо ти майстер, який вміє паяти, то на лекціях від Social drone можна зрозуміти, як збирати дрони. Якщо ж ти не вмієш паяти, то є окремий напрямок навчання, який називається “dronеs for teams”. У нас там сформувалась окрема команда друзів.
На майстер-класі у рамках навчання можна було зібрати дрон, так ми і навчилися. Ніякого бекграунду в нас не було, ніхто не вмів паяти”.
Аліна займається проєктним менеджментом. Робота у неї креативна і далеко не технічна, тож досвіду щось паяти чи створювати дрон своїми руками не мала. Втім, каже: коли хочеш бути корисним — швидко вчишся:
“В наших обставинах постійно є відчуття, що ти робиш недостатньо. У мене немає технічного бекграунду і я не дуже добре знала фізику у школі, але це не головне. Мають бути базові навички, якась ерудиція, щоб почати робити FPV-дрони і класно відчувати, що ти можеш ще й відкрити в собі якісь нові межі”.
Її донька Ліка додає: щоб почати створювати дрони, потрібно запастися терпінням і не розсіювати свою увагу під час процесу.
“Найголовніше — вміти концентруватися, щоб не спаяти щось не те чи щось припаяти не до того, що треба. Потрібно, щоб було на це і сили, і енергія”.
Свій перший дрон команда дівчат збирала 8 годин. Кажуть: коли лише починаєте, не варто очікувати миттєвого результату і кидати це заняття, якщо щось не вийде. Важко і не зрозуміло може бути з першим дроном, а далі стає вже набагато легше:
“Найголовніше — це бажання і терпіння. Спаяти дрон – не дуже важка робота. Треба усвідомити, що ти готуєш кінцевий продукт, і він має бути якісний. Поки навчаєшся, поки недостатньо досвіду — це важко, треба мати терпіння, зібратися і перепаяти ще раз”.
Як спаяти дрон вдома
Щоб зробити дрон вдома, треба мати конкретний перелік деталей, з яких можна це робити. Що це за деталі і як вони працюють, команді волонтерів роз’яснили на заняттях. Приладдя замовляють з-за кордону одразу на всю команду, щоб вийшло бюджетніше і ефективніше.
Готові дрони одразу на фронт не передають. Спершу домашні майстри віддають їх на обліт професійним пілотам. Ті їх тестують, перевіряють на справність і тільки тоді, якщо все добре, відправляють до військових. Якщо з виробом якась проблема, то її або вирішують на місці, або відправляють назад на перепайку.
Перш, ніж виготовляти дрони, домашні майстри зв’язуються із конкретною бригадою, щоб виготовити саме такі, які потрібні конкретному підрозділу, бо у пташок різні характеристики, залежно від специфіки роботи чи напрямку — розповідає Аліна:
“В підрозділах ці дрони – розхідний матеріал. Команда, яка активно працює на гарячому напрямку, використовує від 10 до 20 таких FPV на добу, і кожен з них має свою специфіку.
Тож якщо робити 3 дрони, то вони ролі не зіграють, краще одразу мати конкретне замовлення від бригади, щоб розуміти, що їм потрібно”.
Тому, додає вона, збирати дрони великою командою – гарна ідея: є шанс назбирати кошти на велику кількість дронів, яка б перекрила потреби підрозділу хоча б на якийсь нетривалий час.
Куди відправляють дрони
Дрони, які у дівчат в роботі, скоро відправлять до 65-ї бригади. Раніше їхні вироби навіть ставали у нагоді представникам спецпідрозділу “Сліпа лють”. Як вони там опинились, розповідає 11-річна Ліка:
“Коли ми спаяли дрони, то питали через друзів, кому їх відправити. Про “Сліпу лють” дізналися від бойового медика, коли були у таборі “Строкаті єноти”.
Бійці підрозділу були дуже вражені, що дівчата збирають дрони. Ми все відправили, а потім вони записали нам відео подяки. Це було дуже мило.
Про плани та натхнення
Однокласники дівчат знають про їхню ініціативу, деякі з них питають, як їм допомогти, або навчитися збирати дрони.
“Більшість дронів ми збирали влітку, поки в нас були канікули. А так якщо в нас якісь справи, то ми робимо це або ввечері або етапами, коли є вільний час.
Під час відключень світла ми намагалися підібрати час, коли буде електроенергія і коли ми зможемо це зробити”, — розповідає Поля.
Дрони не лише наближають перемогу і дають відчути захисникам підтримку і полегшення на фронті, а й допомагають відкрити нові якості в собі,переконані дівчата. Поля каже:
“Немає нічого неможливого, якщо є бажання. Здавалося б, що це справа для дорослих, або, як деякі кажуть, для хлопчиків, але це не так. Якщо є бажання допомагати, то це не складно і все вийде”.
А молодша сестра Ліка додає, що їй ця справа додала концентрації. Тепер дівчинці легше фокусуватися на окремих речах:
“Це дуже класно, ти відчуваєш, що паяєш щось конкретне. Ти не просто донатиш, а буквально донатиш руками, збираєш те, що точно підтримає бійців на фронті, і це твій додатковий внесок в перемогу”.
Родина Мухіних вже встигла відправити на фронт 22 дрони, а загалом від своєї команди, з якою проходили навчання — близько 150. До кінця року збирачі дронів прагнуть зібрати 300 пташок. Прагнуть докласти максимум зусиль, щоб усе вийшло.
Фото надані героїнями