ЄС зупиняє фінансування Венеційської бієнале через участь Росії у виставці
Європейське виконавче агентство з питань освіти та культури (EACEA) припинило поточний грант розміром €2 мільйони для Венеційської бієнале. Причиною стало те, що навесні на Венеційській бієнале в обмеженому форматі відновив роботу павільйон Росії. Про це кореспондентці «Європейської правди» у Брюсселі повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє.
За його словами, EACEA ухвалило рішення після юридичної оцінки та на підставі рекомендації Єврокомісії.
«Культурні заходи, що фінансуються за кошти європейських платників податків, мають захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі вираження поглядів — цінностям, які не поважають у сучасній Росії», — наголосив речник Єврокомісії.
Раніше віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен повідомила, що ЄК рекомендувала позбавити Венеційську бієнале гранту у розмірі €2 мільйонів. Причиною стало те, що цього року країна-агресор Росія знову бере участь у виставці.
Росія цьогоріч повернулася на Венеційську бієнале вперше з початку повномасштабного вторгнення. Її національний павільйон під назвою «The Tree Is Rooted In the Sky» («Дерево, вкорінене в небі») був розташований у садах Джардіні.
Павільйон Росії не працював у звичайному вигляді для публіки. Його відкрили лише під час прев’ю-показів для фахівців і преси 5–8 травня. Після цього відвідувачі не могли заходити всередину: вони бачили відеопроєкції на зовнішніх стінах павільйону та чули музику з будівлі.
Повернення російського павільйону викликало критику з боку України, європейських урядів, депутатів Європарламенту, делегатів ПАРЄ та мистецької спільноти. Міністри культури та закордонних справ 22 європейських країн, серед яких Україна, Польща, Німеччина, Фінляндія та країни Балтії, вимагали від керівництва Венеційської бієнале переглянути рішення про участь Росії.
У спільному листі міністри заявляли, що російська присутність на бієнале може використовувати мистецтво як інструмент державної пропаганди. Вони також наголошували, що участь Росії створює враження міжнародного визнання на тлі війни проти України та руйнування української культурної спадщини.
МЗС України та Міністерство культури України також закликали організаторів бієнале не допускати російський павільйон. Окремо депутати Європарламенту зверталися до керівництва ЄС із вимогою запобігти поверненню Росії, а понад 70 делегатів ПАРЄ закликали не допустити участі РФ у виставці.
Організатори Венеційської бієнале раніше заявляли, що робота російського павільйону не порушує правил виставки. Вони пояснювали, що Бієнале не ухвалює політичних рішень щодо участі країн і приймає заявки від держав, які визнає Італія. За позицією організаторів, Росія має право брати участь, оскільки володіє історичним павільйоном у садах Джардіні.
Голова Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко захищав рішення про участь Росії, заявляючи, що мистецтво має залишатися нейтральним простором для діалогу без цензури. Водночас уряд Італії критикував повернення російського павільйону. Міністр культури Італії Алессандро Джулі виступав проти участі Росії та вимагав перевірити, чи сумісна її участь із санкційним режимом ЄС.
У квітні Єврокомісія вже попереджала Венеційську бієнале, що може тимчасово зупинити або відкликати грант у розмірі €2 мільйони через російський павільйон. Тоді організаторам дали час, щоби пояснити свою позицію. Нинішня рекомендація стала результатом оцінки цих пояснень.
На тлі скандалу міжнародне журі Венеційської бієнале заявляло, що не розглядатиме для нагород павільйони країн, лідерів яких Міжнародний кримінальний суд звинувачує в злочинах проти людяності. Це рішення стосувалося, зокрема, Росії та Ізраїлю. Згодом журі оголосило про колективну відставку, а організатори змінили процедуру визначення переможців: замість журі їх мають обирати глядачі.
Відкриття російського павільйону супроводжували протести. Біля павільйону акцію проводили активістки й активісти Femen та Pussy Riot.