У США до 100-х роковин смерті найвідомішого у світі ілюзіоніста та ескейполога Гаррі Гудіні вперше опублікували його невідому раніше роботу. Стаття під назвою «An Interesting Scrapbook» («Цікавий альбом вирізок») з'явилася на сторінках літературного журналу Strand, який спеціалізується на презентації втрачених робіт видатних письменників та історичних постатей. Про це пише The Guardian.
Окрім всесвітньої слави завдяки фокусам та боротьбі з фальшивими медіумами й спіритуалістами, Гудіні (справжнє ім'я — Ерік Вайс) також був плідним автором і написав понад два десятки книг, оповідань та п'єс.
У матеріалі Гудіні детально досліджує творчість перформерів, які формували ранню епоху магії як сценічного мистецтва та надихнули його самого на шлях у професію. Майбутній легендарний ілюзіоніст народився в Угорщині та дитиною емігрував до США, згодом ставши одним із найпопулярніших артистів свого часу в Європі та Америці.
Стаття супроводжується зображеннями численних театральних афіш епохи, коли суспільство захоплювалося надприродним і незвичними перформансами. Гудіні описує рекламовані виступи, зокрема «некромантичні дива», «магічні ілюзії» та шоу «найвеличнішого живого чаклуна».
«Ця стаття примітна тим, що вона відкриває сторону Гудіні, яка часто залишалася в тіні його надзвичайної слави як майстра втеч, — зазначив головний редактор Strand Ендрю Гуллі. — Тут перед нами Гудіні-історик, який ретельно документує забутих фокусників, театральних артистів, старі афіші та дивовижний світ розваг XIX століття».
Рукопис зберігався серед паперів артиста в Бібліотеці Гудіні в Центрі Гаррі Ренсома при Техаському університеті в Остіні. Експерти з Університету Мічигану та фан-сайту Wild About Harry підтвердили редактору, що раніше текст ніколи не публікувався і не був у публічному доступі.
Причини, чому стаття за життя ілюзіоніста так і не побачила світ, залишаються загадкою. Гуллі припускає, що Гудіні — який був майстерним піарником і водночас запеклим конкурентом — міг навмисно притримати матеріали, побоюючись, що суперники скористаються його дослідженнями, або ж просто не завершив проєкт.
Гаррі Гудіні також був відомий різким засудженням спіритуалізму, якщо його подавали не як розвагу. В останні роки життя ілюзіоніст активно викривав «шахраїв», які видавали себе за телепатів чи носіїв надздібностей. Гудіні помер у 1926 році у віці 52 років.
