Забруднення повітря в Києві та Україні: як бойові дії та промисловість впливають на здоров’я
Забруднення повітря в Україні — проблема, яка зберігає свою актуальність, а з початком війни стала ще більш критичною. Бойові дії, переміщення промислових об’єктів, використання генераторів під час відключень світла, сезонне спалювання залишків рослинності — усе це погіршує якість повітря, впливаючи на здоров’я мільйонів українців.
Сьогодні кожен може перевірити стан повітря онлайн та отримати актуальну інформацію про рівень забруднення в своєму місті.
Ми поспілкувалися з Анною Денисенко, координаторкою проєкту міських досліджень ЛУН Місто та системи моніторингу якості повітря ЛУН Місто Air, та Іриною Черниш, очільницею ГО SaveDnipro і co-founder в SaveEcoBot, щоб дізнатися, як змінюється ситуація з якістю повітря, які головні причини її погіршення і що можна зробити для покращення.
Чому ЛУН Місто запустило моніторинг якості повітря
Проєкт ЛУН Місто Air запустили, бо не вистачало актуальної інформації про якість повітря.
“Понад 5 років тому нам стало цікаво, якою є якість повітря за вікном зараз. Ми зрозуміли, що відповіді на це питання немає, бо державний моніторинг проводився лише кілька разів на день і інформація не була доступна в реальному часі”, — розповідає Анна.
Разом із командою дослідників з університету Шевченка, ЛУН Місто Air створило власну мережу станцій, яка зараз охоплює понад 12 міст і працює вже понад п’ять років.
“Ми моніторимо наддрібні часточки PM2.5, які утворюються внаслідок горіння. Процеси горіння — це не тільки пожежі через підпали, паління стерні чи російські обстріли, а ще і вихлопні гази автомобілів, опалення тощо”, — додає вона.
Як виникла ГО SaveDnipro та що таке SaveEcoBot
Громадська організація SaveDnipro була створена, аби захистити права громадян на чисте повітря. Відправною точкою стала боротьба з найбільшим промисловим забруднювачем у Дніпрі й регіоні — Придніпровською ТЕС.
“Понаднормові викиди, відсутність фільтраційного обладнання та неправильне поводження з відходами — усе це спричинило обурення громадян, і ми об’єдналися, щоби боротися за чисте повітря”, — зазначає Ірина Черниш.
Одним із перших кроків організації стало активне використання нових правових можливостей, що відкрилися завдяки закону про оцінку впливу на довкілля (ОВД). SaveDnipro стала однією з перших громадських організацій, які використали механізми ОВД, щоб вимагати від підприємств встановлення сучасного фільтраційного обладнання.
Згодом SaveDnipro створила SaveEcoBot, який збирає екологічну інформацію і дає людям можливість дізнаватися про забруднення повітря в режимі реального часу та відстежувати порушення. Нині ним користується дуже багато людей — 1,5 млн тільки в чатботах.
Зібрані дані передають до центральних органів виконавчої влади, таких як Рада національної безпеки й оборони, Міністерство захисту довкілля, екологічна прокуратура та до міжнародних партнерів, зокрема міністерств екології Німеччини та Франції.
“Система SaveEcoBot є важливим інструментом не тільки для громадян, але і для державних установ, які використовують ці дані для моніторингу стану довкілля та швидкого реагування на порушення”, — додає Ірина.
Як війна погіршує якість повітря в Україні
Війна має серйозний вплив на якість повітря, і це підтверджують обидві експертки.
“Під час бойових дій відбуваються вибухи, пожежі, вивільнення токсичних речовин з об’єктів, які підриваються — усе це призводить до викидів у повітря важких металів, токсичних газів і дрібнодисперсного пилу. Однак вплив саме воєнних дій оцінити дуже важко, адже його важко виокремити від загального фонового забруднення. Для того, щоб говорити точно, Україна має бути вся покрита станціями моніторингу якості повітря”, — говорить Ірина.
Анна додає, що, наприклад, у Києві було зафіксовано два піки забруднення у 2022 році: у березні, коли тривали активні бої, та в грудні під час блекаутів, коли широко використовувалися генератори.
“У нас також є станція на Донеччині, біля Слов’янська, яка показує, якою є якість повітря в цьому місті. Однак це не лінія фронту, тому ми можемо оцінювати стан повітря на передовій лише опосередковано. Для цього слід подивитися на карту пожеж NASA і побачити, скільки пожеж було біля лінії фронту. Це дає змогу зрозуміти, наскільки сильно бойові дії погіршують якість повітря”, — зазначає Анна.
Як змінюється якість повітря за сезонами
Восени та навесні рівень забруднення повітря в Україні суттєво зростає через спалювання стерні та інших рослинних залишків.
“Це традиційне явище, яке щороку отруює повітря в Києві та передмістях, і люди дихають цим димом”, — підкреслює Анна.
“Якщо настає тривалий сухий період, до забруднення додаються ще й пожежі в природних зонах. Ми це спостерігали останнім часом і в Київській, і в Чернігівській областях, а також майже по всьому сходу України, де забруднення було особливо сильним. Причини пожеж можуть бути різними, серед них і навмисні підпали, що цілком можливі під час повномасштабного вторгнення агресора, який не гребує наразі нічим”, — пояснює Ірина.
Узимку ситуація ускладнюється через використання неекологічних індивідуальних систем опалення, які передусім поширені на заході України. Особливо, якщо місто розташоване в низині й має архітектуру з вузькими вуличками, де погана циркуляція повітря, додає Анна.
Використання генераторів під час блекаутів та їхній вплив на якість повітря
Часті відключення електроенергії змушують українців використовувати генератори, які теж впливають на стан повітря.
“Ми не маємо точних даних про кількість працюючих генераторів у країні, але, як бачимо, у великих містах їх використовує майже кожен бізнес. Хоча в Україні існують правила щодо встановлення генераторів — наприклад, про відстань від житлових будинків та захисні куполи, які зменшують забруднення, — їх часто не дотримуються. До того ж, зазвичай немає відповідальних осіб, які контролювали б роботу цих генераторів”, — говорить Ірина.
99,8 % станцій моніторингу якості повітря працюють від мережі й не можуть функціонувати в блекаути. Відтак, коли світло знову з’являється, генератори вже не працюють, а станції фіксують лише залишкове забруднення. Це особливо стосується дрібнодисперсного пилу, який легко розсіюється за сприятливих умов, коли немає туману або високого атмосферного тиску, що затримують його в нижніх шарах атмосфери, тому оцінити його вплив стає важко.
Генератори зовсім не мають систем очищення і викидають забруднюючі речовини на рівні дихання людини. Це означає, що шкідливі речовини не розсіюються, а залишаються на рівні, де їх вдихають люди.
“Проблема в тому, що дрібний дисперсний пил, який ми вдихаємо, залишається в організмі надовго. Ці частки не виводяться, а накопичуються, приносячи із собою і інші забруднюючі речовини. Вони навантажують імунну систему, забивають артерії, призводять до захворювань дихальної та серцево-судинної системи. Ба більше, це впливає на ментальне здоров’я, яке й так страждає через постійну війну та стрес. Тому не можна недооцінювати вплив такого забруднення на здоров’я людей і нації загалом”, — зазначає Ірина Черниш.
Основні джерела забруднення повітря в Україні
Обидві експертки погоджуються, що головними джерелами забруднення є автомобільний транспорт, промисловість та господарська і приватна діяльність людини.
Ірина Черниш зазначає, що в Києві основне забруднення повітря пов’язане з автомобільним транспортом, тоді як на сході України, у таких містах, як Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг і Харків, головне навантаження створюють промислові підприємства.
“Зараз багато підприємств через відсутність контролю працюють із порушенням норм і часто максимально спрощують виробничі процеси на шкоду довкіллю”, — додає Ірина.
Київ теж має райони з високим промисловим навантаженням, наприклад, Лівий Берег, де розташована Дарницька ТЕЦ та інші підприємства, які погіршують якість повітря.
“Нещодавно ми бачили проблему на Сирці, де одне з підприємств сильно впливало на стан повітря. Місцеві жителі активно боролися із цим, і завдяки їхнім діям дозвіл на викиди для цього підприємства тимчасово призупинили. Тепер воно не зможе працювати, доки не вирішить свої екологічні проблеми”, — говорить Ірина.
Анна Денисенко зазначає, що в Києві проблема загострюється через транспортний рух і сезонні фактори.
“Ми бачимо, що в Києві значна частка забруднення пов’язана із транспортом, і під час активного руху концентрація забруднювачів зростає”, — зазначає вона.
Чому Київ потрапляє до списків найбільш забруднених міст світу
Київ іноді потрапляє до списків найбільш забруднених міст світу. Анна Денисенко пояснює, що це ситуативні погіршення, пов’язані з погодними умовами та діями людей.
Говорити про те, що Київ стабільно входить до списку найбільш забруднених міст світу, не зовсім коректно, вважає Ірина Черниш. Адже об’єктивність таких рейтингів сумнівна через обмежену кількість досліджень. Зазвичай ці рейтинги будуються на основі даних кількох станцій, що дає лише часткове уявлення про реальну ситуацію. У світі також немає єдиної системи, яка б об’єднувала всі моніторингові станції, тому порівняння міст не завжди достовірні.
Проте це не означає, що проблема відсутня: у Києві забруднення повітря часом досягає дуже високих показників.
Основними причинами цього є не тільки транспорт і промисловість, але й екосистемні фактори, зокрема пожежі та тління торфовищ.
“Проблема торфовищ полягає в тому, що їх осушували десятиліттями, ще з радянських часів, щоб використовувати ці території для сільського господарства та видобутку торфу. Однак, осушення призводить не лише до екологічних наслідків, як-от тління та виділення токсичних речовин, але й до кліматичних проблем, оскільки заболочені ділянки накопичують значні обсяги вуглецю. Коли торфовища осушуються, цей вуглець вивільняється, що негативно впливає на клімат. Також після осушення температура в торфовищах підвищується, і вони можуть почати тліти. Через особливості цих ділянок такі пожежі важко загасити просто водою, і, фактично, залишається лише чекати, поки все вигорить”, — пояснює Ірина.
Щоб зупинити цей процес, потрібно скоротити вплив на такі екосистеми, припинити їх осушення і почати поступове відновлення — регідрацію. Відновлення торфовищ дозволить зупинити тління та зменшить негативний вплив на якість повітря. Однак для цього потрібні системні національні рішення і довготривалі зусилля.
До того ж необхідно напрацювати комплексний підхід до боротьби з лісовими пожежами, який включав би дії як на місцевому, так і на національному рівні.
Заходи, необхідні для покращення якості повітря в Україні
Заходи з покращення якості повітря мають відповідати особливостям кожного міста, вважає Ірина Черниш.
“У Києві, наприклад, основна проблема пов’язана з транспортом, тому важливо розвивати громадський транспорт, відмовлятися від дизельних автобусів і створювати зручні умови для користування електротранспортом та велосипедами. Також варто облаштовувати зони, вільні від автівок, де люди могли б залишати свої машини та пересуватися містом громадським транспортом. Ці рішення вже успішно працюють у багатьох країнах, зокрема в Європі, і Києву варто взяти цей досвід на озброєння. Міста, насамперед, мають бути зручними для людей, а не для автомобілі”, — зазначає Ірина.
“Якщо говорити про систему опалення, то було б добре, якби країна поступово переходила на більш екологічні системи. Я розумію, що це зараз дуже багато нагальних потреб і всіх одразу не закриєш, але було б чудово це записати такі завдання на перспективу”, — говорить Анна.
Ще один важливий напрям — це розвиток зеленої інфраструктури, вважає Ірина. Зелені зони допомагають зменшити забруднення повітря, тому потрібно не лише зберігати наявні парки і сквери, а і створювати нові.
Для інших міст заходи теж мають бути специфічними. У промислових містах, наприклад, доцільно виносити великі підприємства за межі житлових районів, щоб зменшити шкідливий вплив на здоров’я мешканців. Чинні норми в Україні не завжди забезпечують достатній рівень захисту, а екологічний контроль практично відсутній. Тому реформа промислового забруднення, яка вже розпочалася, має допомогти покращити ситуацію, хоча для повної реалізації потрібен час і зусилля на всіх рівнях — від національного до місцевого.
Як забруднення повітря впливає на здоров’я
.Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) називає дрібнодисперсний пил “невидимим убивцею”, адже він негативно впливає на всі органи та системи людського організму й має довгостроковий вплив на здоров’я.
Вагітні жінки, які довго перебувають у зоні високого рівня забруднення, ризикують передати шкідливий вплив своїм дітям ще до їхнього народження.
Особливо вразливими до такого забруднення є діти, люди похилого віку та ті, хто вже має хронічні захворювання. У дітей активніше дихання, а тому вони поглинають більше забруднюючих речовин, якщо мешкають у забруднених районах.
Доступ до екологічних даних: роль SaveDnipro
Відкриті екологічні дані — це надзвичайно важливий аспект, адже без доступу до інформації важко оцінити реальний вплив на довкілля, зазначає Ірина Черниш. Крім того, такі дані дають змогу громадянам підтримувати зміни, захищати свої права в судах та використовувати їх для інших правових ініціатив.
“Екологічна інформація може включати дані про стан довкілля, сплату екологічного податку конкретними підприємствами тощо. Це важливо, оскільки, коли бачиш, що забруднення значне, а компанія сплачує мінімальний податок або взагалі не звітує, це може свідчити про порушення і обман”, — додає експертка.
Європейський Союз і міжнародна спільнота давно визнають значення відкритих екологічних даних, й Україна приєдналася до Орхуської конвенції, яка була ратифікована в 1996 році. Конвенція зобов’язує надавати громадянам вільний і безкоштовний доступ до екологічної інформації. Це закріплено й у Конституції України, статті 50, а також у законах про доступ до інформації, де чітко зазначено, що екологічна інформація не може бути засекречена. Постанова Кабміну № 835 також регулює публікацію таких даних у відкритому доступі, щоб вони були в машиночитному форматі для подальшого аналізу й використання.
Ще до війни в Україні були проблеми з виконанням цих норм, а під час війни ситуація ускладнилася через додаткові обмеження на публікацію екологічної інформації.
“Втім, закони й міжнародні угоди захищають право громадян на цю інформацію, тому ми продовжуємо наполягати на її відкритості та регулярній публікації. У випадках, коли ці права порушуються, ми звертаємося до омбудсмена для забезпечення контролю. Війна лише посилює потребу у відкритій інформації про стан довкілля, адже вона дозволяє нам оцінити вплив бойових дій на ґрунти, водойми та якість повітря. Нам потрібен доступ до цих даних, щоби приймати обґрунтовані рішення для захисту здоров’я та поліпшення якості життя”, — зауважує Ірина.
Що може зробити кожен для покращення якості повітря та захисту від забруднення
Експертки ЛУН Місто Air та SaveDnipro пропонують кілька практичних порад для кожного українця. Дотримуючись їх, ми можемо зменшити свій вплив на якість повітря та захистити здоров’я від наслідків забруднення.
Слідкуйте за якістю повітря онлайн
Використовуйте додатки або сервіси, які сповіщають про рівень забруднення. Вони показують якість повітря у вашій місцевості, що особливо важливо у великих містах, де рівень забруднення може сильно відрізнятися за районами.
Плануйте день залежно від стану повітря
У дні з високим рівнем забруднення уникайте перебування на вулиці, особливо на довгий час. Це допоможе зменшити вплив шкідливих речовин на організм.
Захищайте дім від забрудненого повітря
Тримайте вікна і двері зачиненими, робіть вологе прибирання і пийте більше води, щоб зменшити вплив забрудненого повітря. Якщо у вас є очищувач або зволожувач повітря, увімкніть їх для покращення якості повітря в приміщенні. Зволожене повітря сприяє осіданню шкідливих часток.
Провітрюйте приміщення, коли повітря чисте
Після періоду високого забруднення, коли якість повітря покращується, відкривайте вікна, щоб впустити свіже повітря. Прогулянки на свіжому повітрі в цей час також корисні для здоров’я.
Обирайте більш екологічні способи пересування
За словами Анни Денисенко, важливо «використовувати громадський транспорт або велосипед замість автомобіля, коли це можливо». Таким чином можна зменшити кількість викидів, які сприяють забрудненню повітря в містах.
“Коли у вас є вибір, чи під’їхати на авто, чи пройти пішки, вибирайте пішохідні або велосипедні маршрути”, — радить Анна.
Проблема забруднення повітря в Україні є складною і потребує системного підходу. Розроблення нових ініціатив, розвиток екологічно чистих видів транспорту, а також свідоме використання енергоресурсів є ключовими елементами, що можуть покращити ситуацію. Лише спільними зусиллями можна забезпечити чисте повітря для майбутніх поколінь і захистити здоров’я кожного.
Фото: Анна Денисенко; Ірина Черниш; "Екодія"; ДСНС Херсонщини; УНІАН; Святошинська РДА; SUD.UA; ГУ ДСНС Київської області; Post War Greening; Дихати, Rostislav Artov/Unsplash
