Збитки, завдані об’єктам Києво-Печерської лаври російською атакою 15 червня, попередньо, перевищують 500 млн гривень. Оцінювання ще триває, а реставрація пошкоджених пам’яток може зайняти близько двох років, повідомив генеральний директор заповідника Максим Остапенко в коментарі hromadske.
Найбільше постраждали Успенський собор і вежа Івана Кущника. У соборі пошкоджено близько 80 % даху, однак рятувальникам вдалося не допустити поширення вогню всередину храму.
За словами Остапенка, у соборі розташований 25-метровий іконостас — найбільший в Україні. Через використані в оздобленні оліфу та фарби він міг швидко зайнятися, якби вогонь проник усередину.
У першу годину після влучання працівники заповідника, рятувальники та правоохоронці демонтували й евакуювали експонати, яким загрожувало пошкодження. Обстеження храму та оцінка стану його оздоблення й конструкцій тривають.
Крім Успенського собору та вежі Івана Кущника, вибуховою хвилею пошкоджено ще 17 об’єктів. Загалом ідеться щонайменше про 19 споруд із пошкодженнями різного ступеня.
Остапенко наголосив, що сума у 500 млн гривень є попередньою. Фахівці продовжують фіксувати прямі збитки та інші пошкодження, а остаточну вартість реставрації визначать після комплексного обстеження.
За попередньою оцінкою керівника заповідника, відновлювальні роботи можуть тривати близько двох років. Точні строки залежатимуть від результатів дослідження конструкцій і обсягу необхідної реставрації.
Остапенко також заявив, що влучання в Успенський собор, вежу Івана Кущника та «Мистецький арсенал» були прямими, а не наслідком падіння уламків. Він послався на траєкторії польоту безпілотників і свідчення очевидців.
Нагадаємо, що у ніч проти 15 червня Росія масовано атакувала Київ ракетами й ударними безпілотниками. Загинуло 5 людей, понад 30 людей постраждало. Унаслідок удару постраждали Успенський собор — головний соборний храм Києво-Печерської лаври, розташований поруч «Мистецький арсенал» і Національна кіностудія імені Олександра Довженка.
На території Лаври також пошкоджено Скарбницю Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національну історичну бібліотеку України, Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури та побуту України.
