Як Києву знову стати зеленим містом – Досвід Вінниці
Вінниця має репутацію найкомфортнішого міста для життя в Україні. Екологічний транспорт, сучасне освітлення, якісна комунікація місцевої влади з мешканцями – ось що робить Вінницю одним з найсучасніших українських міст.
А ще у Вінниці застосовують нові підходи до озеленення. Цей досвід варто вивчити Києву, де Київзеленбуд досі займається радикальною обрізкою дерев замість лікування і висаджує тюльпани з чорнобиривцями.
Громадська організація "Семиярусна гора" разом з експертами CEDOS провели дослідження “Перехід: багаторічні рослини”, у якому розглянули досвід Вінниці, Луцька та Львова з озеленення. Усі три міста успішно впроваджують сучасні практики, зокрема, замінюють однолітні рослини на багаторічні.
Публікуємо уривок дослідження, присвячений Вінниці.
Зелений курс Вінниці: зменшення косіння трави та збільшення біорізноманіття
Комунальне підприємство "Інститут розвитку міст", створене Вінницькою міською радою, бере активну участь в озелененні міста, а також є ініціаторами багатьох проєктів. Наприклад, в озелененні міста луками.
До повномасштабного вторгнення Вінниця встигла підписати декларацію про Зелений курс та затвердити Дорожню карту заходів для реалізації Зеленого курсу Вінниці до 2030 року.
Проте після 24 лютого 2022 року реалізація таких проєктів набула нових змістів та актуальності. Окрім дотримання декларації про Зелений курс, гостро постало питання оптимізації коштів.
Проєкт "Луки Вінниці" став хорошим початком нової хвилі озеленення міста, оскільки не потребував додаткових фінансових витрат на перших етапах впровадження. Основна ідея полягала в тому, щоб на обраній тестовій ділянці обмежити нераціональне косіння до двох разів на рік, і в такий спосіб протестувати новий для Вінниці підхід. Такою ділянкою стала роздільна смуга вздовж трамвайних колій на вул. Келецькій. Працівники комунального підприємства досі практикують нагляд за цією ділянкою.
"Я неодноразово робила перелік рослин, які можна спостерігати на цій ділянці. Їхня специфіка полягає в тому, що основна частина рослин, які там представлені, – це злакові, які залишилися внаслідок засівання газону.
Коли я описувала ту ділянку, я там знаходила мінімум 40 різних видів рослин, не враховуючи злакових.
Деякі з них є рудеральні, деякі все ж таки є інвазійні, але велика частина таких рослин, які притаманні саме нашим луковим традиційним ділянкам різнотрав’я", — каже Любов Колосова, експертка з екології та озеленення Вінницького комунального підприємства "Інститут розвитку міста.
Важливо також акцентувати увагу, що обмеження косіння і покращення стану наявного озеленення, яке раніше було деградованим газоном або природно сформованим різнотрав’ям, та створення нової лучної ділянки – це різні завдання. Хоча обидва підходи покращують біорізноманіття та розширюють об’єм екосистемних послуг на цих ділянках, їхня реалізація потребує застосування різного об’єму заходів.
Прикладом цього є ділянка озеленення, створена в 2023 році в рамках програми "Зелена архітектура", освітнього проєкту, який був ініційованим Польським інститутом розвитку демократії.
Любові Колосовій та "Інституту розвитку міст" вдалося залучити мікро-грант. На ці кошти було закуплено насіння лучних трав. Опісля складного процесу добору та погодження міським головою, урешті ділянку було обрано дуже влучно – Вишинський парк, місце що має високий показник відвідуваності.
Підходи до вибору озеленення у місті
На заміну покосу та декоративним газонам усе частіше місто надає перевагу багаторічному озелененню та озелененню луками, адже вони відповідають актуальним потребам просторового розвитку.
На думку працівників Інституту розвитку міст, варто розрізняти такі види озеленення, оскільки вони різняться за різними параметрами, зокрема щодо типу створення і догляду за ними. Багаторічні рослини мають тривалість життєвого циклу довшу за два вегетаційні періоди. На противагу цьому, луки можуть бути і однорічними, і багаторічними, але вони відрізняються від багаторічних квітників, які перш за все мають декоративну функцію.
"Який бажаний ефект? Щоб ми могли створювати луки, які притаманні нашим територіям, щоб вони були максимально схожими до природних.
Не можна в міських умовах створити реально природну луку, але можна прагнути до цього. Для цього потрібно залучати місцевих ботаніків, будемо стимулювати якісь природні екосистеми в міському просторі, це було б класно", — каже Любов Колосова.
Багаторічники мають гірші показники за багатьма критеріями, порівняно з обмеженим косіння. Проте вони виконують важливу функцію, від якої важко відмовитися, — найкращу декоративність. Тож через декоративність їм пробачають багато недоліків, що цілком зрозуміло для тих ділянок, які важливі з точки зору показовості.
Наприклад, для квітників перед міською радою чи на вході до парку.
Проте варто враховувати інші типи міських просторів та підбирати для них найкращі види озеленення з огляду на їхні функції та призначення. Підбір насіння для ділянок обговорювався з ландшафтною дизайнеркою, яка у своїх проєктах пропагує сталі практики. Також було проаналізовано ґрунт, щоб з результатами звернутися до продавців насіння за консультацією, проте через заміну ділянки та обмежений часовий ресурс ці дані не було застосовано.
При озелененні багаторічними рослинами ландшафтний дизайнер потрібен також для створення композиції, яка буде декоративною протягом року так, щоб вегетаційний період рослин не співпадав.
Починаючи від ефемероїдів (нарциси, тюльпани), рослини змінюються групами одна за одною, закінчуючи айстрами, ехінацеями тощо. Злаки залишаються довше, вони присутні й узимку. У цьому перевага такого виду озеленення – воно декоративне протягом року. На ділянках, де є потреба залишити газон, варто враховувати його функціональність, тобто здатність надавати користувачам ряд рекреаційних послуг.
Як можна економити, створюючи посівні луки у місті
Використання ресурсів на облаштування та догляд за газонами не є доречним в умовах сьогодення через суттєві обмеження місцевих бюджетів. З точки зору розподілення коштів дешевше та ефективніше облаштувати посівні луки.
За орієнтовними підрахунками Любові Колосової, кошторис для створення луки, який передбачає підготовку ґрунту, зняття дернини, посів однієї сотки (100 м²), обійдеться в 1,5 тис. грн . Тоді як створення квітника з багаторічних рослин такої ж площі вартуватиме близько 40 тис. грн. Вартість може коливатися залежно від насіннєвої суміші, щільності її використання, кількості та діаметру багаторічних рослин.
Продовжуючи порівняння цих видів озеленення, варто зазначити різницю у складності висаджування та догляду. Для лук необхідне косіння на висоті 10 см двічі на рік, тоді як квітники з багаторічними рослинами потребують більш ретельного догляду перші два роки після висадки, щоб рослини прижилися та відростили міцну кореневу систему.
Середня тривалість життя такого виду озеленення 10-15 років за умови вдалого підбору рослин та належного догляду. Досліджень щодо тривалості життя лук та розвитку ділянок в Україні наразі немає.
На думку експертки, у Вінниці потрібно застосовувати лише ті рослини, які працюють у місті найкраще та не потребують багато інвестицій у догляд за ними. Керуючись цим, КП "Інститут розвитку міст" визначило пріоритетом озеленення луками та різнотрав’ям.
Наприклад, якщо дотримуватися технології висівання насіннєвих сумішей у весняний період (не пізніше квітня), то такі ділянки не потребують поливу, що спрощує початковий етап догляду та економить ресурси.
Як посівні луки впливають на екологію та здоров'я мешканців міст
Є також низка переваг, окрім екосистемних послуг, які можна виміряти:
- затримання СО2, або продукування кисню
- очищення повітря
- шумопоглинання
- поглинання води.
Також є речі, які складно виміряти кількісно: позитивний вплив на ментальне здоров’я мешканців, послаблення алергічних реакцій.
Одним із найбільших збудників полінозів є саме амброзія. Її проблема полягає не лише в тому, що вона інвазійна та шкодить сільському господарству, амброзія також викликає алергію. Адже її пилок легко переміщується з повітрям на велику відстань.
"За словами нашої Вінницької експертки, яка займається питаннями алергії, навіть цвітіння амброзії десь в Миколаєві може провокувати (алергію), уявіть собі, напади людей у Вінниці. Так, звичайно, злаки – також алергени. Проте, якщо порівнювати їхню користь і шкоду для алергіків, все ж питання користі стоїть на першому місці", — каже Любов Колосова.
Луки впливають на очищення повітря, ефективно вловлюючи дрібно-дисперсні частки. Вони не збуджують алергію, але впливають на стан переносимості алергій.
"Коли ми говоримо про озеленення, потрібно говорити не про сьогодні, не про завтра і не про ефект, який будемо мати цього року, а про якісь більш довготривалі перспективи. Це важливо", — додає Любов Колосова.
Як змінити підходи до озеленення українських міст
Перспектива галузі — це виховання фахівців, які будуть розробляти професійні рекомендації та займатися просвітницькою роботою. Адже для впровадження нових практик потрібен час та добре узгоджений план дій. Відштовхуючись від нього, мешканці можуть формувати нові погляди на естетику міст.
Просвітництво допомагає у зміні сприйняття і бачення мешканців.
Основні проблеми, що викликають брак біорізноманіття, такі як поширення інвазійних видів чи урбанізація, створені саме людиною, тож необхідно взяти на себе відповідальність за його відновлення.
На думку Любові Колосової, вважати, що "природа впорається" — інфантильна думка. Природа може розвиватися без впливу людини, але її стан в містах великою мірою є відповідальністю мешканців.
"Потрібно повернути природу в міста!", — каже Любов Колосова. Людям важливо розвивати біорізноманіття. Це сприятиме зменшенню популяцій тварин, які є переносниками зоонозів, хвороб, які передаються від тварин до людей.
Оскільки Україна проголосила намір доєднатися до ЄЗК, за словами експертки, адвокувати переваги озеленення багаторічними рослинами та луками стало значно простіше. Також Любов Колосова зазначає, що важливо заручитися підтримкою партнерів, зокрема іноземних, чия фаховість, допомога та комунікація є важливою складовою у формуванні нового, зеленого образу міста.
"Ви повинні мати терпіння. Терпіння – це все, що вам треба.
Комунальні підприємства, які реалізують управління озелененням, не підтримують моє бачення у всьому. Дуже часто ці питання доводиться довго адвокувати для того, щоб якось рухати", — каже Любов Колосова.
У нормативно-правових актах Кабінету Міністрів чи профільних міністерств зазначений досить обмежений перелік видів озеленення. Для того, щоб ці практики дійсно розвивалися, потрібно на місцевому рівні розробляти власні положення утримання зелених насаджень, що також потребує фаховості і розуміння цих процесів на місцях.
Важливу роль відіграє залучення громадянського суспільства. Партисипація, тобто участь громади у прийнятті рішень та здійсненні практичних заходів, сприяє підвищенню якості міського середовища та створенню більш стійких і об’єднаних спільнот. У свою чергу, це матиме позитивний вплив на екологічну ситуацію в місті, формування соціальних зв’язків та якість життя мешканців.
Дослідження показують, що активна залученість громадян у процеси озеленення та благоустрою міських територій сприяє формуванню екологічної свідомості та відповідального ставлення до довкілля. Застосування партисипативних методів у плануванні та реалізації проєктів озеленення дозволяє врахувати місцеві потреби та особливості, що є шляхом до досягнення сталого розвитку міста.
Вінницькі експерти розглядають декілька напрямів залучення громадян. Наприклад, ознайомлення з такими платформами, як iNaturalist, для опису озеленення, яке вони спостерігають довкола та обміну інформацією. Ідентифікація рослин є складним завданням часто навіть для фахівців.
Проте можна розробити методологію, яка б навчала громадян краще ідентифікувати рослини, завантажуючи зображення на платформу, де фахівці могли б допомогти з визначенням видів. Зібрані дані можна опублікувати та використати для дослідження біорізноманіття в майбутньому.
Також при реалізації потрібно враховувати певні труднощі, зокрема користування такими платформами людьми похилого віку, людьми з інвалідністю, тими, хто обмежений у можливостях купівлі необхідної техніки.
Також існує можливість залучення громадян до збору насіння, але цей процес вимагає високої кваліфікації організаторів. Рослини відрізняються періодами формування насінини, що ускладнює завдання. Однак такий формат діяльності може бути привабливим для певної категорії людей.
Проєкти зі створення готелів для комах теж є перспективною освітньою ініціативою. Під час процесу важливо проводити просвітницькі бесіди щодо важливості таких ініціатив. Такі будиночки часто встановлюють на лучних ділянках, які найбільше приваблюють комах.
Ще одний неочевидний вид залучення – це формування руху "зеленого партизанства", що полягає у виготовленні насіннєвих кульок із насінням та глиною та їх розповсюдженні. Хоча цей метод не завжди є ефективним, але він може бути цікавим способом для проведення дозвілля. З іншого боку в Україні його часто визначають як "самовільне висадження зелених насаджень", що має негативне забарвлення.
Виклики та упередження щодо багаторічного озеленення
Часто негативне сприйняття багаторічного озеленення спричинене особистими смаками людей, які не мали естетичного досвіду в такій формі. З іншого боку, упередження можуть виникати через брак знань.
У зв’язку з цим, спільно зі студентами місцевого університету, було проведено опитування населення щодо нових видів озеленення на ділянці Вишенського парку. Воно проілюструвало, що мешканці в першу чергу сприймають озеленення саме з точки зору декоративності. Те саме стосується підрядників, які займаються доглядом і створенням зелених насаджень у місті.
Клумби з однорічними рослинами мають яскраво виражену декоративну функцію, тому численні категорії міських мешканців досі сприймають озеленення в першу чергу як декоративне. Хоча зараз у містах на перший план виходять екосистемні функції озеленення: зниження температури в місті, поглинання пилу та бруду тощо.
Інший тип труднощів пов’язаний із нормативно-правовим регулюванням галузі, яке фактично відсутнє. В Україні досі немає державної політики озеленення населених пунктів, яка б визначала напрямок руху країни в цій галузі.
Водночас у Вінниці це намагаються вирішувати на місцевому рівні. Проте варто розуміти, що такі рішення носять лише локальний характер.
"У нашому законодавстві прописані досить обмежені види озеленення. Проте у ньому можна знайти поняття "мавританський газон". Тобто, якщо захотіти, з нашим законодавством можна якось існувати.
Але для того, щоб ці практики дійсно розвивалися, потрібно хоча б на місцевому рівні розробляти свої власні положення утримання цих зелених насаджень. І це також потребує і фаховості, і розуміння цих процесів", — каже Любов Колосова.
Часто під час озеленення луками, ініціатори закуповують іноземне або невластиве для регіону насіння. З огляду на це, під час проєктування ділянок у Вінниці склад усіх застосованих сумішей детально вивчали експерти, щоб трави співпадали з типовими для цього регіону.
Та все ж цієї проблеми не вдалося уникнути. Велика кількість рослин з підібраної для тестових ділянок суміші виявилася невластивою для кліматичної зони лісостепу. Хоча там не було інвазивних видів, частина насіння була сортовою, тобто модифікованою версією видових рослин, що існують у природі. Такий підхід може спричиняти руйнування природних екосистем, для яких важливе відтворення з автохтонних видів.
Експертка зазначає, що в Україні складно знайти потрібні суміші, адже ринок не задовольняє наявний запит.
У відділах газонних сумішей трапляється насіння для "мавританського газону", але склад не відповідає потребам декоративної луки. У кількісному переліку в складі більше злакових, що зменшує його декоративність. Відсутні як насіння, так і опис відповідних сумішей, які були б оптимальними для кожного міста або регіонів.
Рекомендації щодо використання таких сумішей мають бути сформовані з урахуванням специфічних кліматичних умов.
Дослідження ґрунтується на даних, отриманих із відкритих джерел, та експертному інтерв’ю з Любов’ю Колосовою, експерткою з екології та озеленення Вінницького комунального підприємства "Інститут розвитку міста".
Автори: Віта Хмиз, голова аналітичного відділу молодіжного центру "Семиярусна гора"; Любомир Дмитришин, голова молодіжного центру "Семиярусна гора".
Експертна підтримка: Тетяна Жерьобкіна, старша аналітикиня Cedos; Олександра Сладкова, заступниця директорки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
Фото: Семиярусна гора, Суспільне Вінниця, Це Вінниця, друже!, Вінницька міська рада, Інститут розвитку міст, Milin John, Bryan White/Unsplash.
