10 мозаїк Києва, які варто обов’язково побачити

У Києві збереглося багато мозаїк, створених у 1950–1980-х роках, які є важливою частиною культурної спадщини міста. На жаль, багато з них перебувають під загрозою через реконструкції, знесення чи занедбаність.

Зібрали 10 мозаїк Києва, які варто обов’язково побачити.

Панно “Українська пісня” навпроти Оперного театру

Це історична мозаїка, розташована на будівлі навпроти Національної опери України. Її створив у 1967 році художник-монументаліст Степан Кириченко.

Останніми роками мозаїка почала осипатися, особливо у верхній частині, де зображене обличчя дівчини. На думку експертів, така ситуація виникла через тривалу відсутність реставраційних робіт — у порожнину проникла вода, яка також розбухала під час морозів.

Фонд “Має значення” планував відреставрувати мозаїку ще у вересні 2023 року. Але новий власник будівлі не надав дозволу на проведення реставраційних робіт. Хоч мозаїку і внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини в березні 2024 року, охоронний договір, який зобов’язав би власника відновити мозаїку, досі не уклали.

Панно “Вітер” на фасаді ресторану “Вітряк”

Ресторан “Вітряк” збудували наприкінці 1960-х років за проєктом архітектора Анатолія Добровольського. Його художнім оформленням займалися Алла Горська, її чоловік Віктор Зарецький та живописець-монументаліст Борис Плаксій. На фасаді будівлі вони створили панно “Вітер”. Нині це остання збережена в Києві монументальна робота Алли Горської.

Будівля ресторану й саме панно внесені до держреєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та монументального мистецтва місцевого значення.

За останнє десятиліття “Вітряк” тричі змінював і власників, і назву. Нові заклади проводили ремонти, іноді приховуючи мозаїку. У 2017 році активісти домоглися її відкриття, а в серпні 2024 ресторан виставили на продаж.

Того ж року активісти забили на сполох через можливе руйнування панно та зареєстрували петицію на його захист. Вона швидко набрала необхідну кількість голосів. У КМДА пообіцяли, що теперішній власник укладе охоронний договір, як цього вимагає закон, а саму мозаїку буде відреставровано.

Нещодавно фахівці оглянули панно та виявили осипання мозаїки і тріщини на стіні. Однією з причин цього може бути порушення ґрунтів через щільну забудову поруч. Наразі розпочалися наукові роботи з консервації та реставрації мозаїки.

Мозаїчні панно на торцях будинків на проспекті Перемоги

Ансамбль мозаїчних панно, створених у 1967–1979 роках, прикрашає торці житлових будинків на Берестейському проспекті. Їх створили Валерій Ламах, Ернест Котков, Іван Литовченко та Володимир Прядка.

Серія була частиною великого задуму: спершу хотіли створити шість композицій, які мали формувати єдиний художній образ уздовж магістралі. Однак зрештою на торцях будинків виникли дві різностильові групи творів.

На будинку № 21 розташована мозаїка “Симфонія праці” зі зварювальником, сталеваром, слюсарем і механіком.

На мозаїці “На захист миру” на будинку № 23 можна побачити чоловіка із мечем, який захищає сонячне мирне життя від темної хмари війни.

Панно на будинку № 25 містить радянську символіку — герб УРСР із серпом і молотом, а також декоративний орнамент, натхненний графічними роботами Георгія Нарбута.

Мозаїка на будинку № 27 має назву “Науковий Київ”. Вона зображує свічку каштана, яка була тодішнім гербом Києва, у сяйві електронного імпульсу.

У 1980–1982 роках, до 1500-річчя Києва, на інших будинках ансамблю з’явилися панно, що відображають розвиток української культури. Будинок № 17 символізує трипільську культуру, а будинок № 19 — Київську Русь.

У 2024 році активісти закликали провести реставрацію мозаїк, адже деякі з них почали осипатися. Зокрема, панно “На захист миру” частково пошкоджене, а “Симфонія праці” вимагає термінового оновлення через втрату смальти в кількох секціях.

У грудні 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА оголосив про надання цим мозаїкам статусу виявлених об’єктів культурної спадщини та їх внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Мозаїчні панно на Київському річковому вокзалі

Будівництво Київського річкового вокзалу у 1957–1961 роках стало початком нового етапу українського монументального мистецтва. Над його оформленням працювали Ернест Котков, Валерій Ламах та Іван Литовченко, які згодом створили знакові мозаїки на тодішньому проспекті Перемоги.

Художники використали інноваційне поєднання матеріалів: керамічну плитку, кольоровий цемент, смальту та сграфіто. Усього на вокзалі було вісім монументально-декоративних творів:

• у залі очікування — “Дніпро — торговий шлях”, “Богдан Хмельницький”, “Жовтень”;
• у ресторані — панно “Україна”, фризові композиції “Праця” та “Відпочинок”;
• у вестибюлі — “Чайки над водою”;
• в екстер’єрі — різьблення на портику вокзалу.

У 2010-х роках багато панно було пошкоджено або знищено під час реконструкції вокзалу. Однак у 2024 році, під час відкриття Американського університету, частину мозаїк відреставрували.

Відновленням займалися реставратори Данило та Антон Гуріни.

Мозаїка “Рух” на фасаді спорткомплексу “Наука”

Мозаїка “Рух” присвячена динаміці спорту та силі людського тіла. На фасаді спорткомплексу “Наука-спорт” зображені три атлетичні фігури плавців, які пірнають у підводний світ, оточені сонячним сяйвом і квітковими елементами.

Мозаїку створила видатна художниця-шістдесятниця Галина Зубченко, знана своїм неповторним стилем у монументальному мистецтві. Її роботи, зокрема й це панно, вирізняються чіткими геометричними лініями та виразними кольорами.

На жаль, мозаїка вже тривалий час перебуває в поганому стані — частина композиції осипалася, і вона потребує негайної реставрації.

Мозаїка на будівлі художньої студії Наума Осташинського

Ця унікальна мозаїка на стіні художньої студії була створена у 1970-х роках учнями школи під керівництвом Наума Осташинського — заслуженого вчителя України, художника-графіка, письменника й поета. Заклад розташований на вулиці Павла Скоропадського біля станції метро “Площа Українських героїв”.

Нині мозаїка в критичному стані: стіна тріскається, а фрагменти панно осипаються. У 2024 році активісти на чолі з Ельмірою Еттінгер розпочали її реставрацію. Панно зняли та розмістили у приміщенні студії. Під час демонтажу виявили повітряні подушки до 10 см, через які мозаїка руйнувалася.

План реставрації включає гідроізоляцію, укріплення стіни, встановлення сітки та відновлення панно.

Мозаїка “Ковалі сучасності” на будівлі Інституту ядерних досліджень

“Ковалі сучасності” — одна з наймасштабніших мозаїк Києва, створена на фасаді Інституту ядерних досліджень. Це монументальне панно присвячене фахівцям ядерної фізики, яких мистецтвознавці порівнюють із новими Прометеями — тими, хто розщеплює ядро та “кує” майбутнє для створення мирного атома.

Так само, як і панно “Рух”, мозаїку створила художниця-шістдесятниця Галина Зубченко. Робота над панно тривала понад два роки.

Робота Зубченко продовжує надихати й сьогодні. Вона з’являлася у відомому серіалі HBO “Чорнобиль”, а у 2019 році “Ковалі сучасності” разом зі 100 іншими українськими мозаїками радянської доби “ожили” в цифровій 3D-інсталяції у Відні в рамках шоу Ukrainian Night: Electronic Music and Art.

Мозаїка “Тріумф кібернетиків” на корпусі Інституту кібернетики

Галина Зубченко та Григорій Пришедько створили це масштабне мозаїчне панно площею 96 м² на торцевій стіні корпусу № 6 Інституту кібернетики.

Композиція символізує науково-технічний прогрес, а її центральним елементом стало обличчя, складене зі структур, що нагадують комп’ютерні плати.

Мозаїка виконана зі смальти, керамічної плитки, шлакоситалу й кольорового скла. Особливий ефект надає червоне бите скло, яке створює сяючий контраст на фасаді будівлі.

На жаль, із часом мозаїка зазнала пошкоджень — частина матеріалів осипалася, а окремі фрагменти композиції втрачено.

Мозаїчне панно “Охорона природи” біля метро “Дарниця”

Панно “Охорона природи” створене народним художником України Миколою Стороженком у 1975 році. Воно прикрашає фасад будівлі неподалік станції метро “Дарниця” та має форму триптиха.

Композиція відображає три аспекти взаємодії людини з природою: на лівій частині показано приручення дикої природи, у центрі — прогрес у сільському господарстві, а праворуч — космонавт і водолаз досліджують невідомий світ.

На жаль, у 2024 році частину панно було знищено під час ремонтних робіт у приміщенні, де розташований Департамент суспільної комунікації КМДА. Під час ремонту частину мозаїки відбили, щоб розширити приміщення та встановити пластикові вікна.

За словами Оксани Стороженко, яка першою повідомила про руйнування мозаїки, цей шедевр прикрашав Київ майже 50 років, поки недобросовісні орендарі не почали його нищити. Наразі мозаїка потребує реставрації.

Мозаїки на станції метро “Золоті ворота”

Мозаїчне оформлення станції метро “Золоті ворота” вважається одним із найвидатніших мистецьких проєктів київського метрополітену. Його створили українські художники Григорій Корінь та Володимир Федько.

Мозаїчні панно станції зображають 27 великих князів Київської Русі, 9 видатних особистостей епохи та 8 київських святинь. Вони прикрашають склепіння проходів на платформи і створюють атмосферу середньовічного храму.

Кожен мозаїчний портрет складається з понад 3 тисяч елементів, а загалом на створення панно пішло не менше пів мільйона смальтових фрагментів.

Особливістю станції є її історична композиція. Якщо увійти на станцію з вулиці та пройти платформою за годинниковою стрілкою (спочатку лівою стороною вперед, а потім правою назад), заглядаючи в арки, можна простежити історію давнього Києва — від засновників міста до княжих часів.

Завдяки своїй архітектурній та художній унікальності станція “Золоті ворота” неодноразово потрапляла в рейтинги найкрасивіших станцій метро Європи.

Як художниця Анастасія Лелюк та мешканці Українки створюють найбільшу сучасну мозаїку в Україні

Валерія Паненко 27 січня 2025

Фото: Тетяна Асадчева; jb_kiev; "Вечірній Київ"; Дмитро Десятерик; Ельміра Еттінгер; kyivandprovince; КЗ "Центр консервації предметів археології"; dovkola; Департамент охорони культурної спадщини КМДА; Rasal Hague; Оксана Стороженко; Євген Нікіфоров; GurinBrothers, Степан Назаров