Як художниця Анастасія Лелюк та мешканці Українки створюють найбільшу сучасну мозаїку в Україні
У місті Українка на Київщині створюють найбільшу сучасну мозаїку в Україні. Мозаїчне панно площею у понад 100 квадратних метрів прикрашатиме фасад нового торгового центру.
Авторками проєкту виступили художниці Анастасія Лелюк та Тетяна Тадай. Їхня ідея – створити мозаїку, присвячену трипільській культурі, і долучити до цього процесу містян. Допомогти викладати мозаїку може будь-хто, для цього потрібно лише задонатити 500 гривень на банку. Так дівчата паралельно збирають гроші на потреби військових.
Ми поговорили з Анастасією Лелюк про відродження мистецтва мозаїки в Україні.
Про врятовані мозаїки у Києві

Анастасія Лелюк — мультидисциплінарна художниця, яка працює з живописом, фотографією, скульптурою, інсталяціями та іншими медіа. У своїх проєктах досліджує теми втрати та віднаходження ідентичності у східноєвропейському постколоніальному контексті.
Анастасія захопилася мозаїкою з 2017-го року, з того часу займається порятунком монументальних творів. Наприклад, брала участь у відновленні фонтану "Зорі та сузір'я" митців Ади Рибачук та Володимира Мельниченка, а також разом з іншими митцями відновлювала внутрішнє оздоблення автовокзалу на Деміївській.

Рік тому під час реконструкції дитячого садка на Відрадному у Києві Анастасія разом з колегами врятувала дві модерністські мозаїки, які опинилися під загрозою знищення. Пізніше демонтовані мозаїки “Лисиця і Журавель” та “Івасик-Телесик” активісти відновили на нових місцях.
Створення найбільшої сучасної мозаїки в Українці

На стіні ТРЦ в українці Анастасія та її колеги вирішили розмістити мозаїку, присвячену трипільській культурі.
“Спочатку ми більше думали про діалог з монументальним мистецтвом, створеним за радянських часів українськими митцями. А потім прийшли до того, що краще зупинитися на темі трипільської культури, яка природно лягає в контекст місця. Українка — місто поруч із Трипіллям. Кольорове рішення і певні моменти візуального підходу поєднались разом, і ми зупинилися на ескізах, які я підготувала, базуючись на трипільській культурі”, – згадує Анастасія.
Мозаїка складатиметься з двох частин: основні великі панно відтворюватимуть фігуративні сюжети, а колони — орнаменти, характерні для трипільського мистецтва. Всі малюнки повністю відсилають до ритмів, які трипільці залишили на кераміці.



“Коли кажеш “трипільці”, то одразу виникає достатньо стереотипізоване зображення. Мені хотілося подивитися на їхню культуру глибше. Наприклад, у трипільців були не тільки жіночі фігури. Вони використовували багато орнаментів при дуже мінімалістичних засобах для вираження, а кольори брали з того, що могли знайти в оточуючому середовищі. Я думаю, що в символах вони так само відштовхувались від того, що було навколо. Мені хотілось про це поговорити і показати на мозаїці”, – каже Анастасія.
Проєкт створення мозаїки в Українці має на меті звернути увагу на цінність монументального мистецтва як частини культурної спадщини України. Творці сподіваються, що їхній досвід стане прикладом для інших, і в Україні почнуть відновлювати та створювати нові мозаїчні об'єкти.
Чи важко навчитися створювати мозаїки

Для створення мозаїки використовують керамогранітну плитку, натуральне каміння та інші стійкі природні матеріали. Над створенням панно працює постійна команда із семи митців та мисткинь. Втім, долучитися до цього процесу може кожен за донат у 500 гривень. Митці навчають викладати мозаїку всіх охочих цієї, а отримані кошти розподіляють на актуальні збори для військових.
“Ми організовуємо всі підготовчі процеси, щоб дати людям можливість побачити і спробувати, як все відбувається в реальному часі під час масштабного проєкту. Всі незрозумілі моменти ми пояснюємо, а все, що можна підготувати — готуємо.
Мозаїка — це дуже зрозумілий медіум для самовираження, просто вона потребує більшого рівня зосередження, іншої концентрації.
Водночас це робота із достатньо таким грубим матеріалом, що часом буває фізично важка. Але в поєднанні з ідеєю це для мене навіть трохи таємничий процес”.



У такий спосіб митці показують, що мозаїка важлива у сучасному світі і доступна для кожного, хто хоче опанувати цей вид мистецтва.
На фасаді торгового центру буде декілька місць із панно на площині. Близько половини майстри вже зробили. Основну частину робіт, а це 30 метрів квадратних, завершили до нового року. Також елементи мозаїки будуть і на колонах — роботи над ними вже теж на етапі завершення. Основну частину мозаїки планують зробити до 1 лютого, фіналізують весь твір вже весною, коли стане тепло.
Про знищення та відродження мозаїк

Мозаїки в Україні нерідко опиняються в епіцентрі скандалів. Наприклад, до війни у Львові новоспечені власники магазину “Океан” зруйнували мозаїку, створену у 1982 році львівським художником Володимиром Патиком. Тоді це набуло такого розголосу, що мозаїку вирішили відбудувати з нуля.
Чимало мозаїк знищили у Києві. Зокрема, зі стіни 98-го ліцею та у колишньому павільйоні протипожежної безпеки на ВДНГ. Натомість, петиція про збереження єдиної мозаїки Алли Горської підштовхнула столичну владу до дій: власнику ресторану “Вітряк” направлено припис.



Анастасія Лелюк каже: руйнування мозаїк відбувається від незнання, як працювати з історією та від нерозуміння своєї історії:
“За часів Радянського Союзу було покладено багато політичних зусиль, щоб стирати національну ідентичність. Зараз потрібно працювати з наслідками того впливу. Потрібно трансформувати свій погляд на життя, на культуру, на суспільство, зрозуміти, що є наша історія, як з нею працювати, як не знецінювати, не бути в парадигмі меншовартості. Думаю, зараз відбувається процес переусвідомлення себе і рух в напрямку того, як розуміти минуле, як на ньому вибудовувати своє майбутнє”.

А поки немає чіткого алгоритму, що робити з цим надбанням, мистецтвознавці та активісти за допомогою розголосу прагнуть зберегти окремі об’єкти. Анастасія Лелюк зазначає: процес переусвідомлення може тривати роками, та вона радіє, що він вже запущений, і це її надихає.
Фото: Facebook/Anastasia Leliuk, Київський палац дітей та юнацтва, Фонд АРВМ, Роман Балук.