“Ми розбираємо завали в Будинку Спілки письменників після прильоту” – Як волонтери “Гуртум” рятують київські пам'ятки

Благодійний фонд “Гуртум” – команда волонтерів, які займаються відбудовою будівель, пошкоджених війною. За останні три роки активісти полагодили десятки розтрощених будинків на Київщині, розбирали завали після “прильоту” по багатоповерхівці на Солом’янці, збудували укриття у вигляді казкового будинку Гобітів у Гостомелі.

Крім повоєнної відбудови, команда рятує київські пам'ятки архітектури. Волонтери ініціювали відновлення будівлі Малої Опери на Лук'янівці, долучилися до створення культурного простору у 100-річній садибі на Татарці та взялися рятувати каплицю Вітте на Байковому кладовищі.

З перших днів 2025 року команда “Гуртум” розбирає завали та відновлює вікна у Будинку Спілки письменників та будинку Раднаркому УРСР на вулиці Банковій. Уламки російського дрону значно пошкодили обидві будівлі.

Говоримо з директором фонду Олександром Кагалом про ці та інші не менш важливі проєкти “Гуртум”.

Відновлення Будинку Спілки письменників

“Весь минулий рік ми були на прильотах, - розповідає Олександр, - приїжджали всюди, де це було необхідно: Солом’янка, Охматдит, Татарка, Теремки та інші об’єкти. Якщо чесно, я думав, що за рік щось зміниться на краще у плані ефективності ліквідації наслідків прильотів та першочергових дій. Але цього року історія повторилась”, – зітхає Олександр.

1 січня російські дрони пошкодили будівлю Національної спілки письменників України та будинок Раднаркому УРСР.

Будівля Спілки письменників, відома також як Маєток Лібермана, або “пряниковий будиночок”, є пам'яткою історії, мистецтва й архітектури Києва. Будинок належав родині київського цукрозаводчика Симхи Лібермана. Там збереглися унікальні інтер'єри – ліпні стелі і карнизи, різьблені двері, кахляні груби, мармурові підвіконня, інкрустований паркет.

Вже наступного дня після атаки волонтери “Гуртум” приєдналися до прибирання історичної будівлі. Олександр кинув чат-клич однодумцям, і вони майже миттєво прибули на місце.

“У перший день комунальники зашили плівкою всі вікна в будинку Спілки письменників, і це важливо, - пригадує Кагал, - протягом тижня вони зашивали ОСБ плитами вікна в будинку навпроти”.

Пошкоджені того дня будівлі є пам’ятками місцевого значення, тож усі роботи потрібно робити максимально делікатно, каже Олександр. Тим більше, зараз маєток Лібермана не опалюється, і через певний час ліпнина на стінах може почати тріскатися та сипатися.

“Комунальникам, звісно, великий респект за їхню роботу, але мушу зазначити, що іноді вони досить безцеремонно ставляться до подібних речей, які є дуже цінними.

Часом приїхали, нафігачили цвяхів у вікна, які мають охоронний статус, а там не лише вікна, а й каміни, стеля, двері – витвори мистецтва. Відмінність між волонтерами та комунальщиками полягає у тому, що волонтери горять це робити, а “жеківців” зазвичай примушують”.

Усі роботи на території пам'яток волонтери роблять за сприяння Департаменту охорони культурної спадщини, який очолює Марина Соловйова. З цією державною структурою фонд тісно співпрацює. Її основна функція – захищати та контролювати належне утримання об’єктів культурної спадщини, і саме у цій структурі дають дозвільні документи на реставраційні роботи й координують процеси відновлення:

“Якщо не врятувати вчасно, збереження таких об’єктів може стати значно дорожчим, - продовжує Олександр, - у разі руйнування оригінальних елементів вони виглядатимуть штучно після заміни, ну як, скажімо, Воздвиженка.

Будинок Спілки письменників – це палац, рівня якому в Україні, мабуть, немає.

Наприклад, в Одесі є багато схожих місць, але коли я приїжджав у місто декілька років тому, вони перебували у досить непривабливому стані”.

Коли волонтери прикинули, скільки всього треба зробити у Будинку Спілки письменників, то виявилося, що необхідно привести до ладу 83 вікна.

“Помножимо їх на два, тому що вони розміщені парно: подвійні рами, і у результаті виходить 166 вікон (!)”, – каже Олександр.

Наразі волонтери продовжують лагодити вікна в історичній будівлі, а дирекція Спілки письменників оголосила збір коштів на відновлення маєтку Лібермана після російської атаки.

Відновлення Печерськ Палацу

Крім допомоги у відновленні Будинку Спілки письменників, команда “Гуртум” доєднувалася до відновлення інших київських пам'яток. Серед них – будівля Печерськ Палацу, культурний центр на вулиці Князів Островських. Останні роки концертна зала перебувала у закинутому стані та без системи опалення, відповідно усі стіни та стеля були у жахливому стані.

Почавши роботи, волонтери зіткнулися з місцевими нюансами: приміщення є пам’яткою архітектури, і, згідно з законом, виконати його капітальний ремонт було неможливо. До того ж, на це не було закладено бюджетних коштів, але команда Палацу отримала дозвіл на косметичний ремонт. “Гуртум” приєднався до відновлення простору, коли до запланованого відкриття залишався тиждень.

“Печерськ Палац – це проєкт мрії, - каже Олександр, - ми зробили там все за чотири дні: прийшли, побілили, пофарбували. Найняті робітники працювали позмінно, але дуже повільно. Буквально за день до концерту-відкриття було все готово. На Різдво туди запросили Олега Скрипку, він організовував Коляду”.

Поява таких місць дуже важлива в контексті відновлення культури та збереження таких важливих для міста будівель, додає він. Також це дає можливість створити нові робочі місця.

Спроби врятувати Малу Оперу на Лук’янівці

Групу ВВ та фонд “Гуртум” об’єднує ще одне важливе місце у культурному середовищі Києва – Мала Опера на Лук’янівці. Олександр зазначає, що до проблеми збереження та порятунку приміщення колишнього будинку культури трамвайного депо звертаються вже, як мінімум років двадцять.

Команда Малої Опери та “Гуртум” разом з українськими артистами створили проєкт “Save Мала Опера” задля збереження історичної будівлі.

“Є великий проєкт з відновлення будівлі на орієнтовний бюджет у 200 мільйонів гривень, - розповідає Олександр, - там потрібно робити фасад, укріплення, конструкції, внутрішнє оздоблення – будинок досить старенький.

Після частих обстрілів Лук’янівки у будівлі пошкоджені вікна, дах і багато інтер’єрних елементів.

Ми хочемо привернути увагу до стану Малої Опери, адже розуміємо, що 200 мільйонів – для нас нереальна сума. Нам важливо максимально залучити громадськість, зробити концерти, бо багато людей навіть не знає, що таке місце є”.

У листопаді Олег Скрипка та гурт “ВВ” дала великий концерт у Малій Опері. А 4 та 5 січня влаштували різдвяну “Країну Мрій” у Печерськ Палаці.

Каплиця Вітте архітектора Городецького на Байковому кладовищі

Цього літа у фокусі активістів “Гуртум” опинилася й Каплиця Вітте – надгробок на могилі родини графів Вітте на Байковому кладовищі. Як кажуть у фонді, це – прихований скарб Києва у стилі неоготики, що не має аналогів в Україні.

Каплицю побудував архітектор Владислав Городецьким, споруда справді велична й загадкова. І на жаль, в напівруїні. Відновити її – спільна ініціатива разом з ГО “Україна Інкогніта”.

“Все сталося досить випадково, - пригадує Олександр, - якось я прогулювався тими місцями, побачив унікальний об’єкт, і порив був таким – давайте рятувати. Я розумію що це, можливо, не на часі, але є речі, які ми у стані самостійно зробити щоб зупинити руйнування”.

Наприклад, активісти зрізали близько десяти дерев, які кореневою системою руйнували каплицю.

“Можете уявити що там робилося на даху – він протікає взимку, все тріскається, дерев з кожним роком все більше, а корені – все глибше.

Ми провели дві толоки. На першій прибрали навколо і всередині каплиці, потім – зрізали дерева, спеціальним розчином потравили кореневу систему і очистили дах”, – каже Олександр.

Також за безкоштовною програмою збереження спадщини від ЮНЕСКО волонтери зробили 3D скан унікального об’єкту. Цій роботі сприяє ДОКС, його представники надають всі необхідні дозволи та погодження.

Щоб продовжувати займатися цим проєктом, необхідна топографічна зйомка, а її замовником має бути Байкове кладовище, оскільки воно є балансоутримувачем території.

“Це – приватна структура, яка має у власності всю цю землю. Ось вже минуло три місяці, як ми почали там щось робити, тепер все застрягло у паперах, чекаємо якогось руху”, – каже Олександр.

Що заважає відновлювати пам'ятки

Крім локальних проблем та перешкод від чиновників, команді фонду чим далі, тим більше бракує людей.

“Це біль для багатьох, - ділиться Олександр, - волонтери – люди, що горять, тут і зараз. Багато з них пішли на фронт, багато хто паралельно займається збиранням дронів. Хтось із зрозумілих причин виїхав за кордон, хтось втомився, всяке буває.

Волонтер зазвичай вдень працює, а ввечері чи на вихідних допомагає. А якщо ти вдень працюєш, а ввечері збираєш дрони, то коли тобі ще займатися розгрібанням завалів?

З робітниками та сама проблема – багатьох мобілізують, лишаються працівники, які перебувають у поганому фізичному стані. Багато хто просто відмовляється їхати. Приміром, зараз ми будуємо укриття в садочку в Макарові. У нас є робітник, який робить практично все, але він не хоче їхати, бо на блокпості можуть зупинити”.

Втім, каже Олександр, волонтери не збираються зупиняти свою роботу.

“Ми їдемо (на місця “прильотів” – БЖ) завжди”, – додає він.

Служби ДСНС розгрібають завали, обстежують будівлю на предмет аварійних ушкоджень, поліцейські заходять у квартири, а потім настає черга волонтерів.

Костел святого Миколая: як рятують після російської атаки одну з найвизначніших пам’яток Києва

Ірина Маймур 08 січня 2025

Фото: Gurtum Charity Foundation, Короб Антон, ua.igotoworld.com.