Обліко мурале: Як кияни повстали проти муралів у місті і чим це може закінчитися

Днями постійна комісія з питань Культурної спадщини КМДА підтримала петицію киян, направлену проти хаотичного створення муралів на об’єктах культурної спадщини. «Публічний простір міста належить усім киянам, і було б справедливо узгоджувати це питання за прозорою процедурою», - сказано у документі.

Окремо слід відзначити і красномовне візуальне оформлення петиції – вона проілюстрована моторошним кадром з фільму Стенлі Кубрика «Механічний апельсин», де головного героя проти його волі примушують дивитися жахливі зображення.

Читайте також: Найцікавіші мурали Києва

Саме у цей вектор, що доповнювався фразами «як це розбачити?», «який несмак!», «муральний» збиток для міста» був направлений подальший дискурс противників неузгодженого та хаотичного розміщення малюнків на стінах міських будинків.

Місцеві мешканці проти невгамовної художниці

У жовтні на старовинній будівлі на вулиці Січових Стрільців, зведеній у 1903 році, почали створювати мурал, де була зображена романтична пара на тлі пелікана. За задумом авторки ескізу, художниці Євгенії Фуллен, на малюнку зображено Есмеральду в обіймах Квазимодо. У такий спосіб авторка прагнула висловити вдячність Франції за військову підтримку України.

Щоправда, мешканці будівлі цей намір не оцінили та викликали поліцію, після чого правоохоронці змусили зупинити роботи. КП «Київблагоустрій» склало акт про адміністративне правопорушення, слідча група зібрала заяви мешканців. А пізніше авторку змусили стерти малюнок і відновити первісний вигляд стіни історичного будинку.

Але, як виявилося, Євгенію Фуллен, яка до того вже створила не менше десятка подібних муралів по всьому місту, не спинити. Минулого тижня той самий мурал з Есмеральдою з'явився на стіні модерністської споруди – хореографічної школи на Виноградарі. Місцеві мешканці відреагували миттєво – облили фарбою незакінчений мурал. А пізніше комунальники зафарбували його повністю.

Читайте також: Найцікавіші мурали Одеси

За місяць до історії з Євгенією Фуллен мешканці будинку на вулиці Рейтарській, 2 колективно виступили проти створення муралу, присвяченому обороні Бахмуту, приклеївши на стіні роздруківку із написом «Мешканці проти». Вони також подали колективну заяву про свою незгоду до КМДА.

Обурення викликало те, що стінопис почали створювати без їхнього відома та погодження ескізу та часу робіт. Крім того, мешканці Рейтарської заявили, що ескіз малюнка «порушує морально-етичні норми і є спекулятивною спробою піару на темі трагедії Бахмута».

Боротьба за бруталістські стіни КПІ

У червні на території Національного технічного університету КПІ поряд з корпусом № 9 з’явився Парк “Нескорених”, який присвятили студентам та випускникам КПІ, які боронять Україну. Згодом у керівництва з’явилася ідея нанести патріотичний мурал на стінах будівлі корпусу.

За версією Євгенії Кулеби, керівництво університету звернулося з такою ініціативою до Солом’янської РДА, яка погодилася виділити на це кошти та необхідні матеріали. Пропонувалося декілька варіантів ескізів. «Вони, відверто кажучи, були спірними. До них було дуже багато питань, але, перш за все, спірною є ідея зображення будь-чого на довершеному об’єкті історичної культурної спадщини міста», – каже Євгенія Кулеба.

З'ясувалося, що студенти КПІ взагалі не хочуть муралу на стінах. А мистецтвознавці та архітектори почали збирати підписи під відкритим листом проти муралу на дев’ятому корпусі КПІ. Серед них – архітекторка Євгенія Губкіна, художниця та кураторка Інга Леві, історикиня мистецтва Євгенія Маляр.

Ключовий аргумент – корпус КПІ № 9 – цінна частина архітектурного ансамблю «Політеху», яскравий приклад сучасного бруталізму, спроєктований видатним українським архітектором Володимиром Лиховодовим. Проти будь-яких стінописів на корпусі виступила і донька архітектора – Олена Лиховодова, яка написала відповідні листи на ім’я ректора КПІ, і у КМДА.

«Думки студентів розійшлися, так завжди було у студентському середовищі, - коментує цю ситуацію Кулеба, - Є або нейтральні студенти, для яких це взагалі не важливо, або ж студенти, які підтримують ректора. Є інша частина студентства, яка виступає проти муралу.

Ескізи були презентовані на експертній комісії у Департаменті охорони культурної спадщини. Позиція департаменту зрозуміла – до голосування порядку погодження і надання дозволу на створення муралів зараз взагалі не рекомендується нічого створювати.

Незважаючи на те, що у самого корпусу немає охоронного статусу, він розташований на території закладу, а територія КПІ є пам’яткою, тому департамент проти створення будь-яких муралів до встановлення єдиної процедури».

Тим часом у студентській ради КПІ кажуть, що, незважаючи на компетентні зауваження та розголос у медіа, ескізи муралів передали вченим радам факультетів, де обирають варіанти й часто навіть не розглядають варіант проголосувати проти ідеї муралу.

Члени студентської ради виступили проти нанесення муралу на стінах 9 корпусу і закликали студентів не соромитись “голосно та помітно наполягати на недопустимості цих малюнків”.

Друга хвиля “нашестя муралів”

“Зараз у Києві друга хвиля “мурального буму”, - каже депутатка Київради, засновниця громадської організації “Місто-сад”, - Щось подібне у нас вже відбувалося. Перша хвиля припала на 2015-16 роки”.

Тоді ідейним натхненником створення муралів у Києві виступив Гео Лерос, режисер, який пізніше став народним депутатом. За його ініціативи та зі згоди місцевої влади, у місті створили кілька десятків стінописів. Деякі роботи були справді вдалими через професійний відбір ескізів – до проєкту, зокрема, долучився куратор проектів у сфері стріт-арт Олег Соснов, який декларував вдумливий підхід до створення муралів у місті:

“Мурали – це монументальне мистецтво, а не засіб масової агітації. Гонитва за “красивими картинками” повертає нас у радянське минуле з мистецтвом “на замовлення”.

Втім, утримати високий рівень робіт все одно не вдалося.

Зараз же ситуація з муралами набуває рис стихійного лиха – вони виникають ледь не щотижня. “Сил вже немає гасити ці “муральні пожежі” по місту”, – каже Євгенія Кулеба.

Головні проблеми та питання, що виникли у результаті другого київського “мурального нашестя”:

1. Чи доречно і законно наносити малюнки на стіни будинків з охоронним статусом?
2. Як бути, якщо мешканці та співвласники будинку не дають згоду на створення малюнку на приміщенні?
3. Як позбутися і уникнути відвертого кітчу, який би не викликав обурення та невдоволення та плюс-мінус влаштовував громадян?

Що далі

“Я сподіваюся, що на якесь рішення ми консолідовано вийдемо вже до кінця року, - каже Євгенія Кулеба.

За її словами, вже є пропозиції від департаменту охорони культурної спадщини, є позиція департаменту містобудування та архітектури та департаменту культури.

“Наступного тижня ми плануємо з колегами провести обговорення з експертами та громадою, для того, щоб усі пропозиції та напрацювання презентувати в першу чергу для експертного середовища.

Моє головне очікування – створення художньої експертної ради, яка буде регулярно змінюватися, приміром, кожних два роки, щоб це був не стійкий орган, і у ньому була динаміка. Аби він компетентно оцінював ескізи, які будуть подаватися”, – каже вона.

Після того, як петицію проти хаотичного створення муралів підтримала комісія з питань збереження та захисту культурної спадщини КМДА, Департаменти культури та архітектури зайнялися розробкою відповідного положення. Було зареєстровано проєкт рішення, яким запропоновано на три місяці заборонити відповідним органам погоджувати ескізи та локації муралів, та доручити КМДА розробити прозору процедуру у цьому питанні.

Як зупинити незаконне створення муралу (коротка інструкція для мешканців):

• Найпростіший спосіб – запитати у художника, який здійснює роботи, відповідний дозвіл на створення муралу (відповідно до чинного законодавства, 50 відсотків мешканців, які є власниками житла, мають надати згоду на створення стінопису);
• Якщо будинок має статус пам’ятки архітектури – звернутися до департаменту охорони культурної спадщини КМДА, або ж до районної держадміністрації і дізнатися, чи був наданий відповідний дозвіл;
• Якщо необхідних документів немає і мешканці не давали згоду – викликати поліцію та зафіксувати правопорушення.

Фото: «Хмарочос», БЖ