Підсумки року: 5 міських ініціатив, які змінюють Київ на краще
У 2023 році у Києві активісти традиційно воювали за збереження пам'яток, відновлювали старовинні двері та вивіски, боролися з незаконними муралами.
Ось кілька текстів про волонтерів та міських активістів, про які ми писали впродовж 2023 року.
Як активісти відновлюють історичні вивіски 60-70-х років у Києві
У 2023 році команда ініціативи "Має значення" відновила у Києві кілька вивісок 50-70-х років – “Кольорові фото” і “Квіти” на Подолі, а також “Молоко” на проспекті Науки. Наразі активісти займаються реставрацією вивіски “Автостанція “Поділ” навпроти Житнього ринку і планують реставрувати мозаїчне панно “Українська пісня” біля Київської опери.
Рух “Має значення” заснували у Маріуполі. Там волонтери реставрували історичні двері і планували відновлювати міські мозаїки. Здійснити останнє їм не вдалось через повномасштабне вторгнення.
Наразі засновник руху Ярослав Федоровський живе в Києві. Ми поспілкувались з ним та координатором проєктів Леонідом Мамашвілі про унікальні київські шрифти, критику активістів та підтримку бізнесу у збереженні культурної спадщини міста.
Як у Києві активісти реставрують старовинні двері
У Києві активісти ГО «Справжній Київ» відновлюють старовинні двері хімічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Так містяни продовжують справу загиблого на війні краєзнавця Сергія Миронова, який започаткував рух із відновлення історичних дверей Києва.
Після його загибелі відновленням дверей у місті зайнялись його друзі та небайдужі кияни. Вже вдалось відреставрувати двері на Саксаганського, 112А, внутрішні двері в університеті Шевченка, а також старовинний ліхтар-вказівник біля “Театральної”.
Ми поспілкувались з координаторкою руху Неллі Чудною про те, як власними силами активісти зберігають автентичні двері в Києві, зустрічаються з опором сусідів та намагаються зробити відновленням модним.
Активісти, які відновлюють дачу-пам’ятку в Пущі-Водиці
Активісти на чолі з Дмитром Перовим взялися за відновлення дачі архітектора Брадтмана у Пущі-Водиці. Влітку на суботниках волонтери розчищали територію від чагарнику, розбирали завали та розподіляли уламки на побутове сміття, невідновні рештки й елементи, що підлягають реставрації.
Дачу на вулиці Юнкерова, 37 звели в 1911–1914 роках за проєктом київського архітектора Брадтмана. Одна з особливостей пам’ятки — її унікальне дерев’яне різьблене мереживо.
У березні 2023 року невідомі підпалили пам’ятку. Зловмисників і досі розшукує поліція.
Проєкт про видатних українців, на честь яких названі київські вулиці
Нещодавно на вулицях Києва з'явилося 25 стріткод-табличок із інформацією про видатних постатей, на честь яких вони названі.
Наприклад, є табличка з інформацією про героя війни та активіста Романа Ратушного, історика Михайла Грушевського, поета Василя Стуса, волонтерку Юлію Здановську на інших.
Проєкт заснували активісти платформи «Стріткод», яка раніше існувала в онлайн форматі в рамках ГО «Історична платформа».
Активісти, що захищають садибу Барбана
Ще у 2021 році на території садиби Барбана почали будівельні роботи. Тоді будівлю накрили захисною сіткою, а потім знесли флігель. Пізніше активістам через суд вдалось домогтися арешту ділянки.
У 2023 році боротьба продовжилася. У серпні забудовник зірвав пломбу із садиби Барбана, збив меморіальну табличку письменнику Джону Стейнбеку та зірвав прапори України та США.
У жовтні активісти ГО «Садиба Барбана» встановили на історичному особняку портрети видатних діячів, які його відвідували.
Мета акції — привернути увагу до історичних будівель, що роками не можуть набути охоронного статусу пам’ятки, попри багату історію. Автором портретів є художник Євген Коршунов.
Історична будівля — останній приклад одноповерхової міщанської забудови, що вціліла в цьому районі. Свого часу до садиби навідувалися або там працювали Нобелівський лауреат Джон Стейнбек, батько військової фотожурналістики Капа, відома лікарка-педіатр Галина Тебенчук та музикознавець Михайло Головащенко.
