2023 рік був одним з рекордних за масштабом руйнувань історичної забудови Києва.
Розповідаємо про історичні будинки, які ми втратили, а також ті, які вдалося врятувати від знищення. Принаймні, поки що.
10 серпня забудовник зніс 200-річну садибу на Ярославській, 13 Б, що була зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. На її місці хочуть звести клубний дім за замовленням Сергія Боярчукова.
Пізніше стало відомо, що дозвіл на реконструкцію будинку на Ярославській надали у Міністерстві культури та інформаційної політики. Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом знесення садиби. А міська влада ініціювала розірвання Київрадою договору оренди з забудовником.
Будинок № 13-Б — зразок початкової забудови Подолу після нищівної пожежі 1811 року. Будівля є унікальним зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. З 1882 року садиба належала міщанинові Харичкову, з 1898 року — сімʼї Єфросинії Кравченко.
У червні 2023 року забудовник “Ковальська” зніс садибу 19 століття на вулиці Жилянській. На її місці планують звести багатофункціональний комплекс Nuvo Business Park.
Забудовник вважає, що будівля не мала ніякої цінності. Він подав до суду на активіста Дмитра Перова, який поширив інформацію про знесення. Дмитро Перов наполягає, що будинок-садиба на Жилянській, 47, зведена у 1860 роках, — це один із найстаріших прикладів забудови вулиці.
У грудні 2023 року у Києві вчергове почали руйнувати садибу Зеленських 1890-х років. Будівельники демонтували внутрішні перекриття та дах будівлі. Всередині планують вибудувати нову суцільну стіну, на яку спиратимуть фасад.
Будинок на вул. Кониського, 22 було збудовано у 1890 р. на замовлення купця Василя Маліна. Це остання дерев’яна будівля на вулиці. Відома ж садиба тим, що в період з 1911 по 1915 рр. тут проживала сімʼя заможних міщан Зеленських.
Після початку повномасштабного російського вторгнення забудовник поновив спроби знести садибу XIX століття попри кримінальне провадження та арешт нерухомості. У липні 2022 року поліція Києва блокувала кран і затримувала кранівника, який працював на будівництві.
У серпні 2023 року спалахнула пожежа в одноповерховому дерев’яно-цегляному будинку на вулиці Дмитрівській, 23А. Будівля належить до старих крамарень Євбазу. У 1830-х роках її використовували як склад для товарів, які продавали на ринку на Галицькій площі.
Ця будівля вже палала восени 2021 року. Київрада пропонувала розірвати договір оренди з орендарем, але далі проєкту рішення справа не дійшла.
На місці колишніх крамарень планують звести житловий комплекс.
Ще одна 200-річна садиба на Подолі опинилася на межі знищення. У серпні дах будинку 1822 року на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13 почали розбирати.
Це одна з найстаріших із нині збережених будівель на набережній. Ділянкою, де зараз розташована будівля, з липня 1812 року володів купець Михайло Бубнов. Він спорудив на території одноповерхову наріжну кам’яницю і облаштував там лазні. Після 1884 року частину приміщень у садибі Бубнових переобладнали під житло й торгівлю.
Що ж до колишнього корпусу «загальних лазень», то у 1890-х роках там розташовувалася молитовня для юдеїв. У 1902-му її перенесли на іншу вулицю, а спадкоємці Бубнова надали частину садиби під розширення міської електростанції. У будинку № 13 містилися комерційні заклади, останнім часом — фітнес-центр.
Активістам вдалося зупинити роботи, але вже у вересні вони поновилися.
Також у вересні будинок Бубнових 1822 року отримав статус памʼятки архітектури. А активісти памяткоохоронної спільноти «Спадщина» підготували візуалізації, який вигляд могла би мати будівля після якісної реставрації.
Попри це, 2 листопада Київрада передала ділянку під забудову. Наразі памʼятка досі перебуває під загрозою знесення.
У квітні 2023 року будинок Марії Станіславської, відомий як “Будинок з комахами”, збудований 1893 року на Володимирській, 93, хотіли знести під виглядом «капітального ремонту». Забудовник не погоджував проєктної документації і проводив будівельні роботи без дозволу.
Після приписів департаментів КМДА в забудовника забрали техніку. Однак один із будівельників продовжив розбирати пам’ятку вручну. Забудовник устиг демонтувати повністю два поверхи та сходи правого під’їзду пам’ятки, а також розібрав частину третього поверху.
Зрештою, Мінкульт вніс будинок Марії Станіславської до Держреєстру нерухомих пам’яток України.
Втім, у листопаді біля історичного “Будинку з комахами” знову відновились роботи. Наразі суд розглядає апеляцію забудовника щодо надання будівлі статусу пам’ятки архітектури. Втім, до остаточного вердикту 130-річний будинок може не дожити.
У вересні забудовник без погодження з ЮНЕСКО почав демонтувати будинок на Рейтарській, 37, що є пам'яткою історії та архітектури. Не допомогло і те, що експертна рада Міністерство культури та інформаційної політики України визнала комплекс будівель на Рейтарській цілісною пам’яткою історії та архітектури.
Перед цим у квітні під виглядом реставрації на Рейтарській, 37 почали зносити «дворові будівлі» історичної пам’ятки, що також мають охоронний статус.
Стараннями активістів демонтажні роботи вдалося зупинити, але забудовник, компанія «НЕСТ», встиг суттєво пошкодити історичну будівлю. За фактом умисного руйнування та пошкодження об’єктів культурної спадщини проти забудовника відкрито кримінальне провадження.
Забудовник планує провести реконструкцію будівлі Київської земської управи і відкрити в ній сучасний бізнес-центр REITER HALL. Він також обіцяє зберегти архітектурний стиль і автентичний вигляд споруди.
Будинок Київського повітового земства 1913 року перебуває в Державному реєстрі нерухомих пам’яток. На будинок укладений охоронний договір.
Боротьба за садибу Барбана, що на Обсерваторній, 6, тривала весь 2023 рік. Будівля XIX століття, розташована поблизу Львівської площі, є зразком одноповерхової забудови другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Історична будівля — останній приклад одноповерхової міщанської забудови, що вціліла в цьому районі. Свого часу до садиби навідувалися або там працювали Нобелівський лауреат Джон Стейнбек, батько військової фотожурналістики Капа, відома лікарка-педіатр Галина Тебенчук та музикознавець Михайло Головащенко.
Ще у 2021 році на території садиби почались будівельні роботи, тоді будівлю накрили захисною сіткою, а потім на ділянці знесли флігель. Тоді ж до садиби пригнали важку будівельну техніку, будівлю було частково зруйновано. А потім активістам через суд вдалось домогтися арешту ділянки. Рада національної безпеки й оборони України зобов’язала КМДА надати будівлі статус памʼятки, а власника — її відновити. Однак за понад 2 роки цього так і не зробили.
У 2023-му активісти встановили на садибі Барбана портрети видатних діячів, які її відвідували. А у листопаді будівлю визнали памʼяткою історії.
У вересні 2023 на Андріївському узвозі вдруге почали розбирати історичний будинок Всеволода Тарнавського.
Першу спробу вдалося зупинити у вересні 2022 року. Тоді будівля була значно пошкоджена: демонтували частину головного фасаду першого та другого поверхів і почали розбирати внутрішні конструкції. Тепер розібрали дах будинку і почали заливати нове перекриття з бетону для надбудови.
Споруда 1897-1899 років має статус пам’ятки архітектури. Будинок зведено у 70-х роках ХІХ століття на замовлення титулярного радника Всеволода Тарнавського. Дім двоповерховий, на високому підвальному поверсі мав декор виконаний з жовтої київської цегли з бароковими та ренесансними ремінісценціями.
Після того, як роботи зупинили вдруге, суд зобов’язав власника будинку-пам’ятки укласти охоронний договір. Проте власник будівлі з 2011 року ухиляється від його укладення.
У серпні 2023 на вулиці Сагайдачного, 35 хотіли добудувати два незаконні поверхи до садиби купчині Клавдії Дроннікової.
Департамент охорони культурної спадщини видав припис щодо порушення умов пам’яткоохоронного законодавства. А Департамент територіального контролю видав припис на демонтаж незаконних конструкцій. Будівельні роботи зупинили й підготували звернення до Нацполіції.
Садибу купчині Клавдії Дроннікової звели у 70-х роках ХІХ століття. Будівля є характерним зразком купецького будинку. Садиба двоповерхова: на першому розташовані крамниці та вітрини, а другий поверх житловий.
У листопаді на території Могилянки почали перебудову 200-річні будівлі братських келій. Робітники розібрали оригінальне перекриття дахів, а 200-річні дубові бруси вивезли на смітник. Далі були розібрані внутрішні перекриття памʼятки та розпочато демонтаж вікон.
“Проєкт перебудови келій передбачає спорудження додаткового горішнього простору (мансарди), для чого оригінальні 200-річні дубові балки планують замінити на армований каркас», — кажуть в громадській організації «Цегла».
Поліція спільно з Департаментом територіального контролю зупинили самовільне руйнування келій Братського монастиря. А активісти вимагають від керівництва Моглянки оприлюднити повний проєкт реставрації і зупинити будівельні роботи до зʼясування всіх юридичних обставин.
У липні на вулиці Івана Франка почали розбирати будинок професора Івана Михайловського, зведений в 1899 році.
Дім мали реставрувати, однак забудовник зняв з даху будинку столітні дерев’яні дошки й демонтував елементи перекриття стін. Після виклику поліції, роботи вдалося зупинити.
Втім, вже у грудні 2023 року будинок знову почали руйнувати.
Наразі з будівлі прибрали охоронний статус, її планують передати в оренду ТОВ «Рент менеджмент інвест» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
«Дуже ймовірно, що в разі передачі, Будинок Замкова буде повністю зруйновано, а на його місці зведуть черговий торговельний центр. Перешкодити передачі під забудову може лише розголос.», — пише охоронная організація «Спадщина».
Історичний будинок належав адвокату окружного суду Київської губернії Замкову та мав статус памʼятки історії. Будинок було зведено наприкінці 19 століття. Там проживав музикант-флейтист і професор Іван Михайловський, соліст оркестру Київської опери.
Минулоріч Департамент комунальної власності КМДА продав за 12,8 млн гривень нежитлову будівлю на Івана Франка, 26Б. Вона межує з будинком Івана Михайловського.
У лютому 2023 року пивоварню Карла Шульца на Деміївці почали руйнувати. Краєзнавець Антон Короб помітив, що власник землі навколо колишнього заводу почав розбирати сушильну вежу, а корпус, до якого вона прилягала, вже цілком зруйнували.
Київська міська прокуратура наклала арешт на історичні будівлі пивоварні, їх також внесли до переліку об'єктів культурної спадщини. Тепер за законом демонтувати історичні будівлі не можна.
Однак у вересні навкола пивоварні Карла Шульца з'явився новий будівельний паркан, а один корпус завісили будівельним сукном.
На місці пивоварні планують звести кримськотатарський культурно-освітній центр з мечеттю на 5000 осіб.
У липні Департамент охорони культурної спадщини КМДА провалив голосування за включення пивоварні Карла Шульца до Переліку пам’яток міста Києва.
У червні 2023 року активіст Дмитро Перов заявив, що будинок на вулиці Софіївській, 20/21, з балкона якого Михайло Грушевський оголосив Акт Злуки, хочуть знести. Натомість планують побудувати офісну 10-поверхівку з підземним паркінгом.
Міський голова Віталій Кличко пообіцяв, що історична будівля на Софіївській вулиці отримає статус пам’ятки архітектури. Він також зазначив, що, за інформацією фахівців Музею Історії міста Києва, наразі немає доказів виступу Михайла Грушевського на балконі саме цього будинку. Однак науковці продовжують працювати над пошуком підтверджень в архівах.
У липні будинок на Софійській визнали об’єктом культурної спадщини. А петиція щодо відновлення та надання будинку статусу пам’ятки архітектури набрала необхідні 6000 голосів.
Будинок, що виходить на Софійську площу, збудований у 1870 році за проєктом архітектора А. Сопоцинського для колезького асесора Г. Лозицького.
У 2008 році Київрада передала земельну ділянку будівлі в оренду на 5 років ТОВ «Курдонер» для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу. У 2015-му Київрада ввела мораторій на будівництво в буферній зоні Софії Київської.
З 2017 року проводили реконструкцію будинку. Того ж року оприлюднили новий проєкт будівлі. Згідно з ним, споруду повістю знищують. Замість неї зводять 10-поверхівку з трирівневим підземним паркінгом.
На даху замку Річарда на Андріївському узвозі, що є памʼяткою архітектури національного значення, у листопаді почали зводити надбудову.
Пізніше Департамент охорони культурної спадщини провів огляд обʼєкта зобов'язав компанію TransNational Resourses, L.L.C. “Узвіз” замінити матеріали, з яких зроблена надбудова на “замку Річарда”.
Власник будинку має привести надбудову у відповідність до погодженого паспорту опорядження фасадів, а також частково демонтувати верхні декоративні елементи з бетонних блоків і виконати їх з цегли, характерної для пам’ятки.
Також він має накрити дах на відкритих ділянках, згідно з погодженою проєктною документацією, з метою забезпечення інтер’єрів пам’ятки від негативного атмосферного впливу.
У вересні будівельники намагалися демонтувати будівлю лісопильні міщанина Сніжка 1902 року на вулиці Турівській, 29А. Профільні відомства не надавали дозволів і погоджень на будівельні роботи, а контрольна картка на паркан прострочена.
Роботи зупинили. А правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження та руйнування пам'ятки.
У жовтні на вул. Хрещатик, 48 почали розбирати памʼятку архітектури — будинок 1880 року. Він належав швейцарському підданому Целестину Верле. Будинок є одним з останніх вцілілих після пожежі та підриву Хрещатика в 1941 році.
Попри приписи Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, будівельники пізніше продовжили розбирати пам’ятку.
Попри вже відкрите кримінальне провадження, поліція, яка прибула на виклик, так і не змогла потрапити всередину. На місці активісти склали звернення з проханням про накладення арешту із забороною проведення будівельних робіт.
У серпні 2023 будівельники почали розбирати дах будівлі електростанції Лук'янівського парку міської залізниці, що є памʼяткою архітектури.
Будинок споруджено у 1908-1909 роках у популярному тоді стилі модерн. Будівля за адресою Дегтярівська, 7б отримала охоронний статус ще 1986 року. Після закриття Лукʼянівського трамвайного депо у 2005 році він тривалий час стояв пусткою.
На вул. Дегтярівській планують збудувати ТРЦ Lukianivka Mall. Його будівництво розпочато восени 2013 року поблизу станції метро «Лук'янівська» на місці колишнього трамвайного депо. Девелопер обіцяв зберегти будівлю електростанції Лук'янівської міської залізниці – пам'ятки архітектури початку ХХ століття – та інтегрувати її до ТРЦ.
29 березня в історичній будівлі – на дачі архітектора Брадтмана у Пущі-Водиці – сталася пожежа. Її офіційні причини досі не встановлені. Це вже друга пожежа, перша сталася у 2020 році.
По сусідству з історичною пам’яткою група компаній ZIM Capital Group запланувала звести житловий комплекс Hvoya. Активісти виступають проти забудови й побоюються знищення дачі.
Влітку активісти на чолі з Дмитром Перовим взялися за відновлення дачі архітектора Брадтмана. На суботниках волонтери розчищали територію від чагарника, розбирали завали та розподіляли уламки на побутове сміття, невідновні рештки й елементи, що підлягають реставрації.
Дача архітектора Брадтмана є унікальним зразком дерев’яного архітектурного мережива. Це остання з Пущанських дач, що пережила бої в передмісті Києва в лютому та березні 2023 року, але постраждала в березні 2023 року від дій забудовника, зазначає Перов.
Будівля має охоронний статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Департамент культурної спадщини КМДА неодноразово звертався з вимогою привести будинок у належний стан. Проте його весь час ігнорували.
Фото: Kateryna Butko, Кирило Степанець, Дмитро Перов, “Цегла”, ФНБК, Антон Короб, Вікіпедія, “Ковальська”, Kiyanka, ГО «Київська Пуща», Київська міська прокуратура, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Дмитро Білоцерковець.
,_37-%D0%B0_03.JPG){kind=link}